Позовні вимоги власника транспортного засобу про визнання недійсним і скасування акта про примусове відчуження транспортного засобу в умовах воєнного стану та витребування його у військової частини підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. 

Законодавець визначив юрисдикцію адміністративних судів з розгляду справ про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності (статті 350, 351 ЦК України). Вирішення спорів щодо реквізиції чинним законодавством до адміністративного судочинства не віднесене.

У справі, яку переглядав Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, позивач просив визнати недійсним і скасувати акт про примусове вилучення автомобіля, витребувати у військової частини НГУ та передати йому примусово вилучений транспортний засіб.

Суд першої інстанції розглянув справу і відмовив у задоволенні позову. Апеляційний суд скасував судове рішення, закрив провадження в справі, роз’яснив позивачеві, що з відповідним позовом він може звернутися до суду першої інстанції в порядку адміністративного судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (ч. 1 ст. 19 ЦПК України).

КЦС ВС зазначив, що залежно від підстави проведення виділяють два види реквізиції: реквізиція за надзвичайних обставин (ч. 1 ст. 353 ЦК України); реквізиція в умовах воєнного або надзвичайного стану (ч. 2 ст. 353 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦК України в умовах воєнного або надзвичайного стану майно може бути примусово відчужене у власника з наступним повним відшкодуванням його вартості.

Право вимагати повернення майна зумовлене наявністю в особи статусу «колишнього» власника. За допомогою такої конструкції законодавець створює передумови для охорони інтересів приватних осіб.

Право звернутися з адміністративним позовом про примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності мають органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які відповідно до закону можуть викуповувати ці об’єкти для суспільних потреб (ч. 1 ст. 267 КАС України).

КЦС ВС зауважив, що законодавець визначив юрисдикцію адміністративних судів з розгляду справ про примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності (статті 350, 351 ЦК України). Вирішення спорів щодо реквізиції чинним законодавством до адміністративного судочинства не віднесене.

Предметом спору в цій справі є оскарження розпорядження та акта щодо примусового відчуження транспортного засобу позивача, а отже спір, що виник між сторонами в цій справі, стосується майнових прав позивача і має приватноправовий характер. Спірні правовідносини виникли внаслідок прийняття рішення про примусове відчуження майна, яке порушує, на думку позивача, його права, а тому в позивача виникла необхідність захисту свого цивільного права, у зв’язку з чим він правомірно звернувся до суду з позовом у порядку цивільного судочинства.

Тому суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок про належність цього спору до адміністративної юрисдикції та наявність підстав для закриття провадження у справі.

Постанова Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у справі № 707/1298/22 (провадження № 61-4120св23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/113560656.

Верховний Суд