Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу захисника В. на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 березня 2023 року.

Як встановлено судом, на початку березня 2022 року після захоплення міста Старобільськ збройними силами російської федерації спільно з незаконними збройними формуваннями так званої «ЛНР», колишній співробітник органів внутрішніх справ м. Старобільськ Луганської області В. зрадив присязі, добровільно перейшов на бік окупантів і погодився на співпрацю з ворогом, зайнявши посаду в незаконно створеному правоохоронному органі. А саме, із 3 березня по 1 квітня 2022 року він обіймав посаду керівника Міжрайонного реєстраційно-екзаменаційного відділення (МРЕВ) управління державної інспекції безпеки дорожнього руху (УДІБДР) МВС ЛНР у м. Старобільськ Луганської області.

Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 березня 2023 року у порядку спеціального судового провадження В. визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 7 статті 111-1 Кримінального кодексу України (добровільне зайняття посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території) та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років із позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах України (в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що надають публічні послуги) терміном на 15 років із конфіскацією всього належного йому майна.

До відома, санкція частини 7 статті 111-1 Кримінального кодексу України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 12 до 15 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком від 10 до 15 років із конфіскацією майна або без такої.

Не погодившись із судовим рішенням, захисник обвинуваченого подав апеляційну скаргу та просив даний вирок скасувати і закрити кримінальне провадження, оскільки вважав, що в суді не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості В. і вичерпано можливість їх отримати (пункти 1, 3, частини 1 статті 284 КПК України).

У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, детально перевіривши та проаналізувавши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги, прийшла до висновку, що суд першої інстанції виніс законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення і підстав для його скасування немає.

Факт співпраці громадянина В. із окупаційною владою повністю підтверджено доказами, зібраними в ході досудового розслідування і дослідженими під час судового розгляду. Так, судом першої інстанції було досліджено протоколи огляду наявних в мережі Інтернет публікацій стосовно відкриття у м. Старобільськ Луганської області так званих МРЕО та відділення міграційної служби ЛНР, а також інші інформаційні повідомлення, висновки портретної експертизи та інші докази, які в сукупності беззаперечно підтверджують факт добровільного зайняття В. посади в незаконно створеному правоохоронному органі на тимчасово окупованій території.

Тому твердження сторони захисту щодо недоведеність поза розумним сумнівом факту добровільної співпраці В. із представниками так званої «ЛНР» колегія суддів оцінила як намагання пом'якшити обвинуваченому відповідальність за вчинене.

Погодилась колегія суддів і з призначеним обвинуваченому максимального покарання, передбаченого санкцією частини 7 статті 111-1 Кримінального кодексу України, то, зважаючи на тяжкість вчиненого злочину, його суспільну небезпечність, відомості про особу обвинуваченого, саме таке покарання визнано необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи зазначене,  колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу захисника обвинуваченого В. залишила без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 березня 2023 року – без змін.

Тернопільський апеляційний суд