Інтерв'ю голови Вищого антикорупційного суду Віри Михайленко інформаційному агентству "Інтерфакс-Україна". Відповіді були надані в письмовому форматі.

Чотири роки, як працює ВАКС. Що вважаєте основними досягненнями і чому?

За ці чотири роки Вищий антикорупційний суд ствердився як незалежний, аполітичний, справедливий і відкритий суд. Діючи виключно відповідно до закону, ВАКС доводить спроможність ухвалювати складні рішення, незважаючи на можливий тиск та критику. Суд розглядає справи щодо колишніх і діючих посадовців, виносить як обвинувальні, так і виправдувальні вироки, що відбувається у відкритому змагальному процесі. Додатковим маркером неупередженості та незалежності суддів є прозорість, постійний моніторинг нашої діяльності з боку міжнародних партнерів та громадянського суспільства.

За цей період ми утвердилися як колектив, навчилися працювати в умовах пандемії та великої війни, відчули, що жодні екстраординарні події не зможуть перешкодити здійсненню ефективного і справедливого правосуддя.   

 Які недоліки у своїй роботі бачите, чого не вдалося досягнути і чому?

Постійне розширення предметної підсудності ВАКС без надання додаткових ресурсів призводить до послаблення інституційної спроможності та розпорошує вектор діяльності суду. Так, до виключних повноважень з розгляду кримінальних проваджень додалися повноваження з розгляду цивільних (визнання активів необґрунтованими і стягнення їх в дохід держави) та адміністративних (накладення санкцій у виді стягнення активів в дохід держави) справ.

Разом з тим, з кожним роком суттєво збільшується кількість кримінальних проваджень, які надходять до суду як на стадії досудового розслідування, так і для судового розгляду. Очевидна недостатність початково визначеної кількості суддів та колегіальність при розгляді абсолютно всіх справ загальмовує процеси, які перебувають у провадженні суду.  

Як впливає війна на організацію та здійснення судочинства в ВАКС? Зокрема, на строки розгляду справ. Чи є серед суддів чи апарату суду ті, хто добровільно пішов захищати державу?

Війна впливає на всі сфери державного і суспільного життя, і правосуддя - не виняток. Вимоги законодавства незмінні - правосуддя має здійснюватися навіть в умовах воєнного стану. Такий правовий режим не звільняє від дотримання процесуальних норм і розумних строків при розгляді кримінальних проваджень.

Упродовж цих 19-ти місяців Вищий антикорупційний суд безперервно здійснював свою діяльність, хоча це було непросто. Можемо констатувати, що ми адаптувалися  до "воєнного" режиму  роботи, суд працював і працює стабільно. Як і вся країна, ми демонструємо стійкість.

Декілька працівників суду захищають Україну на "гарячих" напрямках, частина суддів і представників апарату виконують бойові завдання, перебуваючи у складі добровольчого формування (у вільний від основної діяльності час).    

Щодо строків розгляду справ, законодавство передбачає як чітко визначені в часовому проміжку строки (що більше притаманно для здійснення судового контролю під час досудового розслідування), так і розумні строки для судового розгляду. До таких обставин відносяться загальна оперативна ситуація, перебування обвинуваченого на тимчасово окупованій території або за межами країни, наявність чи відсутність ракетних обстрілів, перебої у постачанні електроенергії, виїзд обвинувачених за межі України або їх мобілізація, повітряні тривоги під час судових засідань та багато інших.        

Останнім часом ВАКС закриває багато справ із недекларування майна. Виходить, що напрацювання у цьому напрямку НАБУ і САП зводяться нанівець. Чому так та як цьому протидіяти?

Із всієї кількості справ цієї категорії, де строк давності закінчувався у березні-квітні 2023 року (а їх надійшло 17), лише 5 справ надійшли до суду наприкінці 2022 року, решта – у 2023 році. Суд має розглядати ці справи так само як і інші, тобто в судовому засіданні з повним дослідженням представлених сторонами доказів. Дійсно, двох-трьох місяців може бути недостатньо для судового розгляду справи, досудове розслідування якої здійснювалося півтора роки.           

Чинне законодавство передбачає закриття кримінального провадження як одну із форм його завершення. Кримінальне провадження закривається зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення минув строк давності (в даному випадку - два роки). Це - законодавчий припис, і всі мають його дотримуватися. Нагадаю, що кримінальне право і процес мають також превентивну функцію.

Важливим також є формування судової практики, вироблення підходів до розгляду справ такої категорії, адже законодавство, що регулює декларування, не завжди є чітким та визначеним.

Тобто закриття справ про недостовірне декларування – це теж результат: детективи і прокурори мають переглянути свої підходи і направляти  обвинувальні акти до суду з більшим запасом часу, а суб’єкти декларування – більш відповідально ставитися до подання відомостей у деклараціях.

Чи впливають "гучні прізвища" на хід розслідування справи? Якщо так, то яким чином можна протидіяти медійному впливу цих обвинувачених?

Планування, організація і проведення розслідування – це повноваження НАБУ і САП. Суд безпосередньо не контролює хід досудового розслідування, він здійснює судовий контроль за дотриманням прав і свобод людини під час досудового розслідування.

Разом з тим, якщо говорити про судові процеси як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду, то з прізвищами підозрюваних, обвинувачених нерідко пов’язаний підвищений інтерес медіа до цих справ. Медійний супровід кримінальних проваджень у необхідному сторонам світлі – це не сьогоднішній "тренд", але останнім часом набуває системного професійного характеру. Ми не звертаємо увагу на зовнішній інформаційний фон провадження.

У суддів інші завдання, ніж у сторін – не сформувати думку про винуватість чи невинуватість конкретної особи, а розібратися в питанні, яке перебуває на розгляді. Це можливо лише в межах матеріалів, які надаються сторонами, на підставі позицій, висловлених в судових засіданнях, а не за їх межами.

Ви особисто чи судді ВАКС стикалися з неправомірним впливом або тиском з боку влади, політиків або громадськості? Якщо так, то наведіть приклади, будь ласка. Які є у суду механізми захисту від цього?

У нас були різні випадки: вибух у внутрішньому дворі суду, використання інструментів дисциплінарної чи кримінальної відповідальності, інформаційні атаки, погрози суддям тощо. Ми переважно пов’язуємо їх з певними провадженнями. Про реальні чи потенційні загрози судді повідомляють відповідні органи - Офіс генерального прокурора і Вищу раду правосуддя. Щодо окремих суддів здійснюється охорона, це передбачено законодавством.   

До багатьох процесів прикута увага громадськості, спостерігаємо некоректні висловлювання в бік суддів чи судових рішень, намагання сформувати "суспільну думку" навколо необхідності того чи іншого рішення. Чи є це тиском? Хоча певні прояви поведінки є неприпустимими, думаю, зараз ми знаходимося на такому етапі розвитку демократії і формування національної судової традиції, який судова влада і громадськість мають пройти і перерости разом. До того ж, системні зміни в нашій державі здійснюються багато в чому завдяки міцному й активному громадянському суспільству.     

Антикорупційна інфраструктура знаходиться "під мікроскопом" у міжнародних партнерів нашої держави з огляду на європрагнення України. Чи можна говорити про реальність політичної відокремленості в Україні і не декларовану, а реальну незалежність судів і ВАКС, зокрема?

Я вірю, що незалежність судів в Україні – це реальність, українські судді є професійними та незалежними.

Якщо подивитися на посади підозрюваних, обвинувачених у кримінальних і цивільних справах, які  розглядає ВАКС, очевидно, що політична приналежність, сфери впливу або статус не мають жодного значення при ухваленні рішень. При розгляді справ судді керуються виключно правовими приписами в контексті наданих сторонами матеріалів, із застосуванням вироблених європейською спільнотою стандартів правосуддя.           

Якими Ви бачите дієві запобіжники корупційних проявів серед суддівського корпусу?

Це завдання "із зірочкою". Поза сумнівом, для переважної більшості суддів поняття доброчесності – не порожній звук. Кожен, хто приймав присягу, завжди пам’ятає, що вислів "Ваша честь" – не просто красиво звучить, а є реальним життєвим орієнтиром. Переважна більшість суддів в Україні кожного дня чесно і сумлінно виконують свої обов’язки в складних українських реаліях: з величезним навантаженням, часто – без належного організаційно-технічного забезпечення, без постійних секретарів, в умовах тотальної недовіри до судової системи і суб’єктивізму в питанні справедливості.

Однак, поки такі, доброчесні, судді своєю кропіткою, щоденною працею збирають по крихтах довіру до судової системи, є й інші - які нищівно руйнують усі ці зусилля, розцінюючи свою посаду не як місію, а як джерело додаткових прибутків. І якщо доброчесний суддя нікого не цікавить, то будь-який вчинок недоброчесного екстраполюється на весь суддівський корпус. А це прикро.

З іншого боку, останнім часом збільшується кількість судових рішень, постановлених щодо суддів, які вчинили кримінальні, в першу чергу, корупційні правопорушення. Про що це говорить? Про те, що судова система самоочищується, судді не бояться засуджувати своїх "колег" не лише в етичній площині, а й в правовій, в межах конкретних кримінальних проваджень, якщо вчинення відповідного діяння підтверджується доказами поза розумним сумнівом.             

Взаємодія із досудовими органами: з чого починалося і як зараз? Чи не впливають гучні заяви досудових органів на майбутній розгляд справ?

В першу чергу, слід зазначити, що комунікація між Вищим антикорупційним судом, Національним антикорупційним бюро України і Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою відбувається виключно в процесуальній площині або на незалежних майданчиках науково-практичних заходів, куди запрошуються представники різних інституцій для обговорення проблемних питань кримінального права і процесу (форуми, конференції тощо). Мені невідомі випадки непроцесуального звернення прокурорів чи детективів до суддів в межах конкретних справ. І це дійсно підтверджує розмежування функцій детективів, прокурорів і суду.

Мені видається, що на початку нашої діяльності суд сприймався як гравець однієї з ними команди – детективи і прокурори інколи поверхово ставилися до участі у судових засіданнях, обурювалися надмірно суворими вимогами до складання процесуальних документів і стандартів доказування. Але через деякий час сприйняли існуючу модель відокремленості суду від органу досудового розслідування і прокуратури, й наразі здійснюють свою діяльність на засадах змагальності, переконуючи суд у правильності своєї позиції доводами, аргументами та доказами.  

Публічні заяви НАБУ і САП не впливають на майбутній розгляд в суді. Ми розуміємо і розділяємо бажання громадськості знати про справи, які розслідують детективи НАБУ за процесуального керівництва САП, а також відкритість питань, що викликають значний суспільний інтерес. Однак оприлюднення матеріалів досудового розслідування, зокрема, результатів негласних слідчих (розшукових) дій до моменту, коли вони стають предметом розгляду в суді – це як пересування по тонкому льоду: дуже небезпечно як в контексті таємниці досудового розслідування, так і щодо використання відповідної інформації зацікавленими суб’єктами.

Чи є у ВАКС плинність кадрів, бажаючі піти у відставку або перейти до інших судових інстанцій? Як оцінюєте Ви цей процес?

В апараті суду  спостерігається дуже незначна плинність кадрів. Так, у 2022 році вона становила 6,8%, у 2023 році – 9,4%. 

Після 24 лютого 2022 року через військову агресію російської федерації проти України зупинено проведення конкурсів на посади державної служби. Однак вакансії в апараті суду з’являються. Це посади державної і патронатної служби. Інформація щодо наявних вакантних посад публікується та після розгляду отриманих резюме і за результатами  проведених співбесід суд призначає кращих кандидатів. 

У нашому колективі працюють 38 суддів, 27 суддів Вищого антикорупційного суду та  11 суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, 7 -  мають досвід роботи на посаді судді понад двадцять років, це найдосвідченіші колеги. Наразі один суддя відряджений для виконання повноважень члена Вищого кваліфікаційної комісії суддів. Усі судді працюють у ВАКС для реалізації важливої місії здійснення правосуддя, а через нетривалий час роботи суду ми ще не можемо говорити про абсолютне її досягнення. 

За роки нашої роботи відбулися законодавчі зміни, які значно розширили повноваження суду, що, звісно, впливає і на навантаження суддів. Питання подальшого розширення підсудності наразі є актуальним, оскільки передбачено Державною антикорупційною програмою на 2023-2025 роки, хоча запропонований варіант реалізації відповідних приписів - передача на розгляд ВАКС всіх протоколів про адміністративні правопорушення, складених НАЗК, - може заблокувати роботу суду.

Враховуючи колегіальний підхід до розгляду  справ у ВАКС, кожна посада судді є цінною. У разі втрати однієї "бойової одиниці" є ризик руйнування персонального складу колегії, що також відобразиться на навантаженні інших колег і на дотриманні процесуальних строків, які в окремих випадках є дуже стислими.

Плани та перспективи ВАКС – яким бачите суд у найближчі кілька років? Що хотілося б змінити і чому?

В першу чергу, необхідним є підвищення інституційної спроможності суду, і це вже нагальне питання. Очевидними для мене на даний час є три шляхи – збільшення кількості суддів, запровадження одноособового розгляду окремих категорій справ та недопущення подальшого розширення повноважень суду. І з цими питаннями ми зараз активно працюємо.

Так, збільшення кількості суддів вимагає відповідних рішень Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів, проведення складного, тривалого і відкритого конкурсу за участі міжнародних експертів. Запровадження одноособового розгляду передбачає законодавчі зміни, сталість юрисдикції суду – навпаки, утримання від законодавчих змін.

Підвищення інституційної спроможності Вищого антикорупційного суду – це вимога сьогодення. Адже ми живемо в часи величезної фінансової підтримки України з боку міжнародних партнерів, які хочуть знати, що виділені кошти будуть використані за призначенням, і надаючи високу оцінку незалежності і компетентності Вищого антикорупційного суду, розглядають його як один із запобіжників нецільового використання міжнародної допомоги як під час війни, так і після нашої Перемоги. 

ІА "Інтерфакс"