У серпні 2019 року Комітет ООН проти катувань, дослідивши факти насильства, у тому числі сексуальної наруги щодо цивільного населення колишньої Югославії, виніс вердикт: влада Боснії та Герцеговини має забезпечити матеріальну компенсацію та публічне вибачення жертвам сексуального насильства Балканської війни, а також надати постраждалим можливість користування безкоштовними медичними та психологічними послугами.

Однак, за оцінками правозахисників,  це рішення залишається невиконанним у зв’язку з відсутністю прийнятих відповідних законодавчих актів та судових рішень. Міжнародна практика забезпечення репатріації і соціальних компенсаторів ґрунтується на правових підставах визнання постраждалих «цивільними жертвами воєнного конфлікту» саме судовими  інстанціями.

Водночас, судові рішення у свою чергу мають довести причино-наслідковий зв'язок статусу потерпілої особи від СНПК з прямими та непрямими результатами скоєння  воєнних злочинів. Оптимально правоохоронна і судова система мають синхронізувати свої дії у встановленні справедливості, однак навіть після десятирічь з моменту закінчення Балканської війни, єдиного і дієвого механізму з надання правового статусу цивільної жертви війни не розроблено.

Ця проблема залишається невирішеною також завдяки тому, що постраждалі від СНПК під час Балканської війни до теперішнього часу з різних причин не звертаються до державних інституцій із зверненнями щодо скоєння проти них сексуального насилля під час бойових дій. Відповідно встановити винних у цих воєнних злочинах, реальну кількість жертв та елементарно задокументувати факт сексуальної наруги проблематично.

З моменту повномасштабного вторгнення військ рф в Україну кількість доведених злочинів СНПК щодо цивільного населення за даними правоохоронців складає більше 200 випадків. Звичайно цю цифру слід помножити мінімум на 20-30, а також додати злочини рашистів на окупованих територіях,  про які нам офіційно стане відомо лише згодом.

Тому Балканський досвід, особливо пов'язаний з визнанням статусу потерпілої особи, нам необхідно врахувати вже зараз, про що йшлося під час телемосту Київ-Тирана «Албанія. Косово. Робота соціальних служб та правоохоронних органів для подолання наслідків війни», одним із організаторів якого виступив  Соціально-правовий проєкт Response&Prevention та Фонд Народонаселення ООН в Україні - UNFPA Ukraine.

Соціально-правовий проєкт Response&Prevention

Фонд Народонаселення ООН в Україні - UNFPA Ukraine