Належне фінансування судової гілки влади є передумовою ефективної діяльності всіх органів системи правосуддя щодо реалізації заходів, спрямованих на забезпечення своєчасного та якісного розгляду судових справ і, відповідно, на задоволення суспільних потреб та очікувань.

Фінансове забезпечення судів і суддів є невід’ємною складовою як незалежності окремого судді, так і незалежності усієї судової влади.

До повноважень Вищої ради правосуддя належить вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів, ухвалення та оприлюднення публічних заяв і звернень.

З метою забезпечення належного фінансування та умов для функціонування судів, органів та установ системи правосуддя у 2024 році, що є складовою незалежності суддів та авторитету правосуддя, Вища рада правосуддя ухвалила публічне звернення до Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України.

ПУБЛІЧНЕ ЗВЕРНЕННЯ

до Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України

Відповідно до частини першої статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.

Частиною третьою статті 146 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що видатки на утримання судів визначаються з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.

Відповідні повноваження Вищої ради правосуддя передбачені частиною першою статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

1. Міжнародні стандарти

Фінансове забезпечення судів і суддів є невід’ємною складовою як незалежності окремого судді, так і незалежності усієї судової влади, на чому неодноразово наголошували міжнародні правові інституції, зокрема:

в Основних принципах щодо незалежності правосуддя, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, зазначено, що кожна держава-член повинна надати відповідні засоби, які б давали змогу судовим органам належним чином виконувати свої функції;

принцип ІІІ Рекомендації № R (94) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо незалежності, ефективності та ролі суддів визначає, що для створення відповідних умов праці, які дають можливість суддям ефективно працювати, необхідно, зокрема, щоб статус і винагорода суддів відповідали гідності їхньої професії та відповідальності, яку вони беруть на себе. Також необхідно надавати в розпорядження суддів допоміжний персонал та відповідне обладнання, а також доручати виконувати несудові завдання іншим особам;

відповідно до пункту 6.1 Європейської хартії про закон «Про статус суддів» від 10 липня 1998 року рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов’язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість;

Консультативна рада європейських суддів у своїх висновках неодноразово звертала увагу Комітету Міністрів Ради Європи, що держави повинні переглянути існуючі процедури щодо фінансування та управління судами.

У Висновку № 1 (2001) зазначено, що рівень оплати праці судді повинен гарантуватися конкретними законодавчими положеннями, бути захищеним від зменшення, і має діяти положення про його підвищення відповідно до вартості життя;

у Висновку № 2 (2001) наголошено на необхідності забезпечення достатніх ресурсів для функціонування судів з тим, щоб уможливити їхнє функціонування згідно зі стандартами, викладеними в статті 6 Європейської конвенції з прав людини;

у Висновку № 10 (2007) також наголошено, що хоча фінансування судів є частиною державного бюджету, воно не повинно залежати від політичних процесів. Рішення про виділення бюджетних коштів судам повинні прийматися із суворим додержанням судової незалежності. Процес прийняття в Парламенті бюджету судівництва повинен включати процедуру врахування точки зору судової влади. Якщо судова рада не має повноважень з управління судовою системою, вона повинна принаймні мати можливість надавати висновок щодо виділення мінімального бюджету, необхідного для функціонування системи правосуддя, та роз’яснювати її потреби для обґрунтування розмірів фінансування;

у Висновку № 11 (2008) зазначено, що якість судових рішень безпосередньо залежить від обсягу фінансування судової системи. Суди не можуть ефективно функціонувати без адекватних людських та матеріальних ресурсів. Якщо таких ресурсів не вистачає, ефективна робота судової системи і досягнення високоякісного результату будуть неможливі;

у Висновку № 22 (2019) вчергове зауважено, що обов’язком держав-членів є забезпечення достатніх ресурсів, щоби суди були в змозі виконувати судову роботу високої якості в інтересах суспільства. Це передусім потребує виділення фінансових коштів на призначення достатньої кількості суддів. Однак судді не працюють у судах самотужки. Тому потребується достатнє фінансування, щоб найняти кваліфікований судовий персонал, у тому числі помічників суддів.

Одним із заходів Плану дій Ради Європи для України на 2023–2026 роки «Стійкість, відновлення та відбудова», затвердженого Комітетом Міністрів Ради Європи 14 грудня 2022 року, щодо підтримки системи правосуддя визначено, зокрема, підтримку функціонування й розвитку незалежної, ефективної та надійної системи правосуддя, включно з відновленням національної системи судів, подальшим зміцненням структурної незалежності судової влади, розширенням доступу до правосуддя та підвищенням ефективності правосуддя.

Підтримка також передбачатиме, з-поміж іншого, сприяння розробці рішень, що ґрунтуються на європейській практиці, в частині таких багаторічних питань, як фінансування судової системи та більш ефективний розподіл ресурсів судами, зменшення кількості нерозглянутих справ, робоче навантаження суддів, включно з методологією зважування справ, велика кількість вакансій у судовій системі, перевірки доброчесності, а також подальша цифровізація та заходи із протидії корупції.

23 червня 2022 року Європейська Рада узгодила надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу. Одночасно Україні висунуто низку вимог, які необхідно виконати на шляху до європейської інтеграції, з-поміж яких продовження судової реформи в Україні. Її реалізація, у свою чергу, неможлива без забезпечення державою гарантій незалежності судової влади, зокрема в частині фінансування.

2. Потреба у фінансовому забезпеченні судів, органів та установ системи правосуддя на 2024 рік

Листом Міністерства фінансів України від 7 серпня 2023 року № 04110-08-2/21527 (далі – інструктивний лист) головним розпорядникам коштів державного бюджету, зокрема системи правосуддя, доведено інструкції з підготовки бюджетних запитів і граничні показники видатків на 2024–2026 роки.

З метою формування пропозицій щодо належного забезпечення потреб судової влади у 2024 році Вища рада правосуддя звернулася до головних розпорядників бюджетних коштів системи правосуддя щодо проблемних питань їх фінансового забезпечення з огляду на граничні обсяги видатків на 2024 рік, доведені Міністерством фінансів України.

Результати опрацювання граничних показників видатків державного бюджету на 2024 рік та інформації головних розпорядників коштів державного бюджету системи правосуддя засвідчили недостатність запропонованих обсягів їх фінансування у 2024 році.

2.1. Вища рада правосуддя

Доведений Міністерством фінансів України граничний обсяг видатків на 2024 рік для Вищої ради правосуддя відповідає рівню фінансування в поточному році та становить 228 898,1 тис. гривень.

Такий обсяг видатків не забезпечує потребу Вищої ради правосуддя.

Для забезпечення належного виконання Вищою радою правосуддя своїх повноважень існує необхідність збільшення видатків загального фонду державного бюджету за бюджетною програмою 5981010 «Забезпечення засад функціонування незалежної судової влади» на загальну суму 112 309,6 тис. грн, з якої:

на оплату праці – 74 230,7 тис. гривень. Значна частина дефіциту видатків за вказаним напрямом утворилася у зв’язку з додатковою потребою на оплату праці дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя.

9 серпня 2023 року Верховною Радою України прийнято за основу проєкт Закону від 25 липня 2023 року «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», реєстраційний № 9483-2, з урахуванням якого фонд оплати праці дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя на 2024 рік має збільшитися на 39 676,2 тис. грн порівняно з 2023 роком (11 069,5 тис. грн) та становитиме 50 745,7 тис. гривень. Формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя з метою розблокування дисциплінарної функції Вищої ради правосуддя наразі є пріоритетним завданням держави стосовно діяльності Вищої ради правосуддя.

Незабезпеченими залишаються видатки на такі обов’язкові виплати, як надбавка за вислугу років працівникам Вищої ради правосуддя (15 260,8 тис. грн), матеріальна допомога на оздоровлення для членів Вищої ради правосуддя та працівників секретаріату (18 837,2 тис. грн), надбавка за високі досягнення у праці працівників, які виконують функції з обслуговування (484,3 тис. грн), а також виплата премії, яка не перевищує 20 % загального фонду посадових окладів за рік (25 106,2 тис. грн), та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань (14 542,2 тис. грн);

нарахування на оплату праці – 13 177,8 тис. грн, з метою забезпечення нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 22 %;

оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 1973,0 тис. грн, зокрема для орендованого приміщення для розміщення дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя;

інші видатки споживання – 22 313,5 тис. гривень:

4913,6 тис. грн становить дефіцит видатків на придбання паперу, канцелярського приладдя, господарських товарів, моноблоків для забезпечення дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя сучасною комп’ютерною технікою, що відповідає вимогам програмного забезпечення, витратних та інших матеріалів до комп’ютерної та оргтехніки, джерел безперебійного живлення для організації безперебійної роботи персональних комп’ютерів працівників, пально-мастильних матеріалів тощо. Відповідні видатки забезпечені лише на 28,6 %;

2836,1 тис. грн – дефіцит видатків на оплату поштових послуг, послуг з оренди нежитлових приміщень для розміщення дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя та належного виконання ними посадових обов’язків, послуг з поточного ремонту та технічного обслуговування комп’ютерної та оргтехніки, машин та обладнання (у тому числі заправлення картриджів), з технічного обслуговування транспортних засобів тощо. Видатки на оплату відповідних послуг забезпечені на 47,7 %;

481,5 тис. грн – дефіцит видатків на оплату відряджень членів Вищої ради правосуддя та працівників секретаріату по Україні та за кордон. Зазначена потреба пов’язана, зокрема, з наданням Вищій раді правосуддя статусу спостерігача в Європейській мережі рад правосуддя, що передбачає закордонні відрядження та оплату членських внесків, у зв’язку із чим наразі є потреба також у оплаті реєстраційного внеску для участі представників Вищої ради правосуддя в засіданні Генеральної Асамблеї Європейської мережі рад правосуддя (27,2 тис. грн);

14 055,1 тис. грн – дефіцит видатків на виконання судових рішень;

видатки розвитку – 614,6 тис. грн, для придбання джерел безперебійного живлення PowerWalker у кількості 6 одиниць для підтримки роботи аудіо- та відеообладнання під час трансляцій засідань Вищої ради правосуддя (164,6 тис. грн) та сервера Supermicro SYS-6029P-TR для збереження інформації (450,0 тис. грн). На центральному сервері Вищої ради правосуддя наразі зберігається значний обсяг інформації, зокрема щодо персональних даних суддів та прокурорів, яка не підлягає розголошенню відповідно до Закону України «Про захист персональних даних». У період воєнних дій на території України суттєво зросла необхідність у забезпеченні резервування всіх даних органу.

Дефіцит видатків Вищої ради правосуддя на 2024 рік розрахований з дотриманням вимог інструктивного листа, з урахуванням оптимізації видатків на забезпечення виконання бюджетної програми Вищої ради правосуддя з метою забезпечення як скорочення витрат, так і підвищення ефективності й ощадливого використання бюджетних коштів.

2.2. Верховний Суд

У граничних обсягах видатків Верховного Суду на 2024 рік за загальним фондом бюджету передбачено 1 312 745,3 тис. грн, з них: 1 279 283,6 тис. грн – на оплату праці з нарахуваннями, 24 469,8 тис. грн – на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, лише 8 991,9 тис. грн – на оплату товарів і послуг.

Планові надходження до спеціального фонду Верховного Суду у 2024 році прогнозовано становитимуть 438 842,2 тис. грн, з них 382 125,2 тис. грн передбачено на оплату праці з нарахуваннями.

Видатки на оплату праці з нарахуваннями становлять за загальним фондом бюджету – 97 %, за спеціальним фондом бюджету – 87 %. Забезпечуючи видатки на оплату праці з нарахуваннями за спеціальним фондом бюджету, Верховний Суд не має видатків для належної організації та здійснення процесуальної діяльності.

Такий стан фінансового забезпечення Верховного Суду у 2024 році є критичним, що унеможливить оперативне й належне забезпечення витрат на: придбання конвертів, марок, канцелярського приладдя, запчастин і витратних матеріалів для ремонту комп’ютерної та оргтехніки, мийних і дезінфекційних засобів; оплату поштових послуг, послуг зв’язку, інтернет-провайдерів; відрядження; утримання в належному стані приміщень та адміністративних будівель Верховного Суду; заходи з охорони державної таємниці відповідно до вимог законодавства України тощо.

Верховний Суд при цьому наголошує, що фінансове забезпечення захищених статей видатків за рахунок спеціального фонду державного бюджету є неприйнятним, тому існує необхідність збільшення граничних показників видатків загального фонду бюджету на 2024 рік на оплату праці з нарахуваннями на 382 125,2 тис. грн, що дасть змогу забезпечити видатки, необхідні для організації та здійснення процесуальної діяльності Верховного Суду за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету. Однак, зважаючи на критичний стан, відповідні видатки для належної організації та здійснення процесуальної діяльності включено Верховним Судом до додатка 4 «Додаткові видатки загального фонду державного бюджету» до інструктивного листа, при цьому видатки на оплату праці з нарахуваннями забезпечено в межах спеціального фонду державного бюджету.

За інформацією Верховного Суду, його додаткова оптимальна потреба на 2024 рік у поточних видатках для належного організаційного забезпечення правосуддя і капітальних видатках на заходи із запровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та завершення проєктів, розпочатих у попередні роки, становить 426 963,0 тис. грн, з них:

на оплату праці та нарахування на оплату праці – 19 821,2 тис. грн, для виплати у разі прийняття Верховною Радою України проєкту Закону від 16 березня 2023 року «Про внесення змін до розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 щодо забезпечення безперервності здійснення правосуддя найвищим судом у системі судоустрою України», реєстраційний № 5456-д (далі – законопроєкт 5456-д), суддям Верховного Суду України як суддям Верховного Суду різниці між сумою суддівської винагороди, розрахованої на підставі пункту 7 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та сумою суддівської винагороди згідно зі статтею 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (16 684,3 тис. грн), працівникам апарату Верховного Суду України як працівникам Верховного Суду щомісячної премії у розмірі 20 % посадового окладу (2136,1 тис. грн) та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (1 000,8 тис. грн);

на інші видатки споживання – 62 466,9 тис. грн, для забезпечення:

придбання конвертів, марок, канцелярського приладдя, товарів, необхідних для безперебійної роботи комп’ютерної та оргтехніки, забезпечення технічної фіксації судових засідань, проведення засідань і зборів у режимі відеоконференції, зберігання документів, організаційно-протокольного забезпечення міжнародних заходів у Верховному Суді, закупівлі мийних і дезінфекційних засобів, вогнегасників, суддівських мантій тощо (13 140,6 тис. грн);

оплати поштових послуг, послуг зв’язку, інтернет-провайдерів, з технічного обслуговування та ремонту офісної техніки, комплектів обладнання для забезпечення аудіо-, відеоконференцій, протоколювання судових засідань, заправки та регенерації картриджів, послуг у сфері інформаційних технологій, охоронних послуг тощо (38 303,6 тис. грн);

мінімального обсягу видатків на відрядження в межах України (400,0 тис. грн);

видатків для Державного підприємства «Дирекція з експлуатації та обслуговування» з метою комплексного обслуговування адміністративних будівель Верховного Суду, а також на придбання побутової хімії, господарчих товарів, інструментів, електротехнічних і сантехнічних товарів, спецодягу, автозапчастин, бензину, автомобільних шин, оплати послуг з ремонту та технічного обслуговування автомобілів, послуг страхування тощо (10 196,7 тис. грн);

компенсації витрат на поховання та увічнення пам’яті суддів, у тому числі суддів у відставці (426,0 тис. грн);

на видатки розвитку – 344 674,9 тис. грн, для придбання обладнання з метою завершення заходів з побудови комплексної системи захисту інформації у Верховному Суді, джерел безперебійного живлення, мережевих екранів для захисту інформаційної системи суду від несанкціонованого доступу, антивірусного захисту, резервного джерела живлення (дизельного генератора), багатофункціонального автоматизованого робочого місця в захищеному виконанні (33 203,0 тис. грн), для завершення проєктів «Капітальний ремонт (заміна) віконних та дверних блоків в адмінбудинку (літера А), що розташований по вул. П.Орлика, 4а у Печерському районі м. Києва» у зв’язку з аварійним станом (8 482,1 тис. грн), «Реконструкція адміністративної будівлі (літ. П), що розташована по вул. П.Орлика, 8 у Печерському районі м. Києва» (39 201,6 тис. грн), робіт першої черги будівництва об’єкта «Ремонт реставраційний частини будівлі літера А (ліве крило у вісях «1-21» та «А-Т»)», розташованого на проспекті Повітрофлотському, 28, у Солом’янському районі міста Києва (263 788,2 тис. гривень).

Окремо варто звернути увагу на положення інструктивного листа щодо необхідності надання Вищою радою правосуддя з урахуванням норм Конституції України та законодавства України узгоджених з Радою суддів України та Комітетом Верховної Ради України з питань правової політики пропозицій щодо врегулювання питання функціонування Верховного Суду України в наступному році.

Детальну інформацію із цього питання Вища рада правосуддя надала на запит Міністерства фінансів України від 14 червня 2023 року № 08020-01-2/16290 листом від 22 червня 2023 року № 5447/0/9-23.

Частиною третьою статті 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють: Верховний Суд щодо фінансового забезпечення його діяльності; вищий спеціалізований суд щодо фінансового забезпечення його діяльності; Державна судова адміністрація України щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України; Вища рада правосуддя щодо фінансового забезпечення її діяльності.

Статтею 22 Бюджетного кодексу України встановлено виключний перелік головних розпорядників бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, одним з яких є Верховний Суд. Верховний Суд України у вказаному переліку відсутній.

Упродовж останніх років законами України про Державний бюджет України на відповідний рік, у тому числі Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (стаття 21), встановлювалося, що до законодавчого врегулювання питання функціонування Верховного Суду України утримання суддів Верховного Суду України та працівників його апарату здійснюється в межах бюджетних призначень, передбачених Верховному Суду.

Інструктивним листом Міністерства фінансів України також визначено, що видатки на утримання суддів та працівників апарату Верховного Суду України враховано у граничних показниках Верховного Суду.

Ураховуючи викладене, надання пропозицій щодо врегулювання питання фінансового забезпечення Верховного Суду України, утримання суддів Верховного Суду України та працівників його апарату не належать до повноважень Вищої ради правосуддя.

При цьому варто зазначити, що врегулювання питання функціонування Верховного Суду України, ураховуючи Рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020, можливе шляхом його законодавчого вирішення.

Вища рада правосуддя згідно зі статтею 93 Конституції України не належить до суб’єктів права законодавчої ініціативи.

Відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя надає обов’язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроєктів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 13 квітня 2023 року № 359/0/15-23 «Про надання консультативного висновку щодо законопроєкту № 5456-д» затверджено консультативний висновок щодо законопроєкту № 5456-д, яким підтримано цей законопроєкт з урахуванням зауважень і пропозицій до нього (рішення доступне за посиланням https://hcj.gov.ua/doc/doc/39573).

Разом із тим у межах роботи над формуванням пропозицій щодо належного забезпечення потреб судової влади у 2024 році Вища рада правосуддя висловила прохання до Верховного Суду надати інформацію щодо потреби у видатках для Верховного Суду України на 2024 рік, розрахованої Верховним Судом, забезпечення цієї потреби граничними обсягами видатків на 2024 рік, доведеними Міністерством фінансів України, та пропозицій щодо врегулювання питання функціонування Верховного Суду України у наступному році.

На запит Вищої ради правосуддя Верховний Суд повідомив, що видатки на утримання суддів і працівників апарату Верховного Суду України враховано у граничних показниках видатків Верховного Суду в сумі 26 081,7 тис. гривень. Відповідні видатки Верховного Суду України на 2024 рік забезпечують виплату суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення 5 суддям Верховного Суду України (4 381,7 тис. грн), оплату праці 29 державних службовців та 4 працівників патронатної служби апарату Верховного Суду України (16 612,2 тис. грн), нарахування на оплату праці (4 618,6 тис. грн), оплату комісії банку за виплату готівкових коштів та супроводження програмного забезпечення (169,2 тис. грн) та видатки на утримання Державного підприємства «Автобаза Верховного Суду України» (300,0 тис. гривень).

2.3. Вищий антикорупційний суд

Вищий антикорупційний суд у своїх пропозиціях щодо фінансового забезпечення на 2024 рік звертає увагу на законодавчі зміни, які значно розширили повноваження суду, додавши до повноважень суду розгляд справ цивільної юрисдикції про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави в порядку цивільного судочинства та справ у межах адміністративного судочинства щодо застосування до фізичної або юридичної особи санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції».

З метою забезпечення стабільної роботи Вищого антикорупційного суду у 2024 році, а також належного рівня оплати праці його працівників необхідно збільшити видатки загального фонду державного бюджету суду на загальну суму 41 967,9 тис. грн (за бюджетною програмою 0851010 «Здійснення правосуддя Вищим антикорупційним судом» (далі – бюджетна програма 0851010) – на 31 450,0 тис. грн, за бюджетною програмою 0851020 «Здійснення правосуддя Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду» (далі – бюджетна програма 0851020) – на 10 517,9 тис. грн), з яких:

на оплату праці – 18 856,6 тис. грн (за бюджетною програмою 0851010 – 14 565,0 тис. грн, за бюджетною програмою 0851020 – 4 291,6 тис. грн);

на нарахування на оплату праці – 9 690,3 тис. грн (за бюджетною програмою 0851010 – 7 000,0 тис. грн, за бюджетною програмою 0851020 – 2 690,3 тис. грн);

на інші видатки споживання – 1 545,0 тис. грн за бюджетною програмою 0851010;

на видатки розвитку – 11 876,0 тис. грн (за бюджетною програмою 0851010 – 8 340,0 тис. грн, за бюджетною програмою 0851020 – 3 536,0 тис. гривень). Попри невирішення протягом чотирьох років гострої проблеми із забезпеченням належними приміщеннями (як суду першої інстанції, так і його Апеляційної палати) Вищий антикорупційний суд не порушує питання щодо виділення капітальних видатків на відповідні потреби у 2024 році.

Разом із тим Вищий антикорупційний суд наголошує на перебуванні у порядку денному та запланованому в нормативних документах, зокрема в Державній антикорупційній програмі на 2023–2025 роки, подальшого розширення підсудності Вищого антикорупційного суду.

Вищий антикорупційний суд в умовах значного розширення повноважень, порівняно з 2019 роком, зазначає, що з метою забезпечення безперебійного здійснення правосуддя судом рішенням зборів суддів Вищого антикорупційного суду від 12 липня 2023 року № 4 вирішено збільшити чисельність суддів як суду першої інстанції на 15 посад та суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду на 9 посад. Збільшення чисельності суддів призведе до збільшення чисельності працівників апарату Вищого антикорупційного суду на 127 посад, у тому числі суду першої інстанції – на 82 посади, Апеляційної палати – на 45 посад.

За інформацією Вищого антикорупційного суду, потреба у збільшенні видатків на додаткову чисельність суддів та працівників апарату Вищого антикорупційного суду, враховуючи час, необхідний для проведення конкурсу з відбору суддів Вищого антикорупційного суду, становить 101 188,4 тис. грн (за бюджетною програмою 0851010 – 62 828,9 тис. грн, за бюджетною програмою 0851020 – 38 359,5 тис. грн):

на оплату праці – 71 237,0 тис. грн (за бюджетною програмою 0851010 – 46 442,6 тис. грн, за бюджетною програмою 0851020 – 24 794,4 тис. грн);

на нарахування на оплату праці – 15 671,7 тис. грн (за бюджетною програмою 0851010 – 10 217,0 тис. грн, за бюджетною програмою 0851020 – 5 454,7 тис. грн);

на оплату комунальних послуг та енергоносіїв – 488,1 тис. грн за бюджетною програмою 0851010;

на інші видатки споживання – 8 937,4 тис. грн (за бюджетною програмою 0851010 – 2 583,2 тис. грн, за бюджетною програмою 0851020 – 6 354,2 тис. грн);

на видатки розвитку – 4 854,2 тис. грн (за бюджетною програмою 0851010 – 3 098,0 тис. грн, за бюджетною програмою 0851020 – 1 756,2 тис. гривень).

Ураховуючи викладене, Вищий антикорупційний суд для забезпечення належного функціонування наголошує на необхідності збільшення показників граничних обсягів видатків загального фонду державного бюджету на 2024 рік на загальну суму 143 156,3 тис. грн, з яких 101 188,4 тис. грн – для збільшення чисельності суддів та працівників апарату Вищого антикорупційного суду.

Принагідно зазначаємо, що матеріали щодо збільшення кількості суддів Вищого антикорупційного суду як суду першої інстанції на 15 посад та суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду на 9 посад (звернення Вищого антикорупційного суду від 19 та 31 липня 2023 року № 03.12-20/7/2023 та № 03.16-06/26/2023) перебувають на опрацюванні Вищої ради правосуддя. На сьогодні Вищою радою правосуддя в межах повноважень, визначених частиною шостою статті 19 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», не ухвалено рішення щодо збільшення кількості суддів Вищого антикорупційного суду.

2.4. Державна судова адміністрація України

Потреба Державної судової адміністрації України (далі також – ДСА України) як головного розпорядника бюджетних коштів у фінансових ресурсах на 2024 рік становить 36 042 020,6 тис. грн, тоді як граничні показники видатків загального фонду державного бюджету на 2024 рік, доведені Міністерством фінансів України, становлять 14 590 523,5 тис. грн, а плановий обсяг надходжень спеціального фонду – 2 750 000,0 тис. гривень. Відповідно, рівень забезпечення потреби ДСА України на 2024 рік за загальним та спеціальним фондами державного бюджету становить лише 48,1 %.

Доведені Міністерством фінансів України граничні показники видатків загального фонду забезпечують за бюджетною програмою 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя» тільки видатки на оплату праці – 12 983 644,9 тис. грн (100 %) та нарахування на оплату праці – 1 603 878,6 тис. грн (65 %), всі інші видатки передбачені за рахунок планового обсягу надходжень спеціального фонду державного бюджету.

Дефіцит фінансових ресурсів ДСА України за бюджетними програмами 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя» і 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» на 2024 рік становить 18 701 497,1 тис. грн, з яких:

на оплату праці – 8 540 461,0 тис. грн, з метою забезпечення:

виплати суддівської винагороди з розрахунку штатної кількості суддів місцевих та апеляційних судів (3 692 993,7 тис. грн), що в умовах проведення добору суддів дасть змогу вирівняти навантаження між суддями та позитивно вплине на якість і строки розгляду судових справ;

оплати праці працівників апаратів судів, органів і установ системи правосуддя за кодом економічної класифікації видатків 2111 «Заробітна плата» (2 883 036,5 тис. грн) на рівні, що дасть змогу забезпечити їм гідну заробітну плату для професійного виконання посадових обов’язків, заохочення до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи. Граничні обсяги видатків на 2024 рік враховують видатки на оплату праці на рівні 2023 року, тобто без застосування соціальних стандартів, визначених на 2024 рік (прогнозного розміру мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму для працездатних осіб);

виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове утримання військовослужбовців» (1 964 430,7 тис. грн) на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських. Розміри основних видів грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони не переглядались більше 4 років, внаслідок чого співвідношення основних і додаткових видів грошового забезпечення становить 40 % і 60 %, тоді як у поліцейських це співвідношення – 30 % і 70 %;

на нарахування на оплату праці – 1 570 060,8 тис. грн, адже доведені Міністерством фінансів України граничні обсяги видатків на 2024 рік на нарахування на оплату праці (1 603 878,6 тис. грн) дають змогу здійснити відповідні нарахування на рівні 12 % при визначеному законодавством – 22 %;

на оплату комунальних послуг та енергоносіїв – 11 740,3 тис. гривень. Загальний обсяг видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв на 2024 рік становить 699 750,7 тис. грн (98,3 % від потреби) і передбачений виключно за рахунок планових надходжень спеціального фонду державного бюджету;

на інші видатки споживання – 3 976 948,5 тис. гривень. Потреба апеляційних і місцевих судів, органів та установ у системі ДСА України у фінансових ресурсах на 2024 рік за цим напрямом становить 5 162 485,4 тис. гривень. Забезпечення цієї потреби становить лише 23 % (1 185 536,9 тис. грн), що дасть змогу профінансувати поточні видатки лише за основними напрямами, спрямованими на досягнення безперебійного здійснення судочинства.

При цьому незабезпеченими залишаються видатки на:

придбання канцелярського приладдя, бланків повісток, матеріалів для кабін зі спеціального захисного скла, меблів та інших предметів для облаштування приміщень судових установ, комп’ютерної та оргтехніки, мережевого обладнання, комплектувальних виробів і деталей для ремонту, витратних та інших матеріалів;

оплату послуг з охорони приміщень, зокрема з монтажу та встановлення охоронної, пожежної сигналізації;

відрядження;

оплату за навчання або підвищення кваліфікації тощо;

на видатки розвитку – 3 747 923,3 тис. гривень. Капітальні видатки для ДСА України як головного розпорядника бюджетних коштів у граничних показниках видатків на 2024 рік не враховано, їх не було передбачено і протягом останніх двох років. Забезпечення видатків за цим напрямом вкрай необхідне для придбання серверного, комп’ютерного обладнання, оргтехніки, мережевого та комунікаційного обладнання, а також обладнання для аудіозапису, відеозапису та відеоконференцзв’язку, обладнання і предметів довгострокового користування для створення і забезпечення функціонування та забезпечення діяльності судів, органів та установ у системі ДСА України, засобів інформатизації для створення комплексів технічного захисту інформації у судах, розробки та впровадження підсистем і модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі – ЄСІТС), забезпечення судів належними приміщеннями, а також відновлення зруйнованих та пошкоджених приміщень судів.

Це питання особливо гостро постало в умовах повномасштабної війни, адже низка приміщень судових установ зазнали пошкоджень різного ступеня, а майно розкрадене. У судах на деокупованих територіях практично все комп’ютерне обладнання вкрадене та/або пошкоджене. Загалом в Україні внаслідок війни суди втратили понад 5,4 тис. одиниць комп’ютерної техніки. Існує також необхідність в оновленні наявного комп’ютерного обладнання та техніки.

В умовах ракетного терору російської федерації по критичній інфраструктурі України з метою забезпечення безперебійної роботи судових органів та установ існує також нагальна потреба у придбанні генераторів;

на бюджетну програму 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» – 854 363,2 тис. грн, для виконання рішень судів, які винесені на користь суддів та працівників апаратів судів. Потреба в коштах для виконання рішень судів не забезпечена в повному обсязі з 2021 року. Граничні показники видатків на 2024 рік за цим напрямом передбачені в обсязі лише 3000,0 тис. гривень.

2.5. Вищий суд з питань інтелектуальної власності

Граничні показники видатків та надання кредитів загального фонду державного бюджету на 2024 рік Вищого суду з питань інтелектуальної власності повністю розподілені за кодами економічної класифікації видатків 2110 «Оплата праці», 2120 «Нарахування на оплату праці» та 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» для організації роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності, який на цей час перебуває на етапі формування.

За зведеною інформацією за бюджетними програмами 0951010 «Здійснення правосуддя Вищим судом з питань інтелектуальної власності» та 0951020 «Здійснення правосуддя Апеляційною палатою Вищого суду з питань інтелектуальної власності» згідно із формою 4 «Бюджетна пропозиція по програмі на 2024 рік», обсяг додаткової потреби на 2024 рік для забезпечення повноцінної та належної діяльності суду становить 369 512,6 тис. грн, з яких:

на оплату праці – 198 065,5 тис. грн, для забезпечення виплати суддівської винагороди та оплати праці працівників апаратів Вищого суду з питань інтелектуальної власності та Апеляційної палати Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Відповідні кошти разом із доведеними граничними показниками видатків на 2024 рік дадуть змогу забезпечити виплату суддівської винагороди 21 судді та 157 працівникам апарату суду першої інстанції, а також 9 суддям та 62 працівникам апарату суду апеляційної інстанції;

на нарахування на фонд оплати праці – 43 574,4 тис. гривень;

на оплату комунальних послуг та енергоносіїв – 360,3 тис. грн, з метою забезпечення оплати теплопостачання, водопостачання і водовідведення, електроенергії, природного газу, інших комунальних послуг та енергоносіїв, видатки на які взагалі не забезпечені для Вищого суду з питань інтелектуальної власності граничними показниками видатків на 2024 рік;

на інші видатки споживання – 22 152,5 тис. грн, для придбання канцелярського приладдя та паперової продукції, меблів, господарського приладдя, охоронної сигналізації, вогнегасників, пально-мастильних матеріалів, виробів для обслуговування комп’ютерної та оргтехніки тощо, оплати поштових послуг та послуг зв’язку, послуг з технічного обслуговування обладнання, техніки і транспортних засобів, поточного ремонту, страхування, експлуатаційних послуг з утримання приміщень тощо;

на видатки розвитку – 105 359,9 тис. грн, для придбання виробничого / невиробничого обладнання, меблів, транспортних засобів, кондиціонерів, комп’ютерної та оргтехніки, мережевого, телекомунікаційного, серверного та протипожежного обладнання, проведення капітальних ремонтних робіт у приміщеннях суду тощо з метою забезпечення необхідних умов для повноцінного запуску та ефективної роботи суду, а також забезпечення належних умов праці його працівникам.

3. Проблемні питання фінансового забезпечення потреб судової гілки влади

В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України (частина перша статті 12² Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

Вища рада правосуддя з розумінням ставиться до складної фінансово-економічної ситуації в державі у зв’язку з веденням Україною національно-визвольної війни проти російської федерації, однак вважає за необхідне наголосити на проблемах фінансового забезпечення потреб судової гілки влади, належний рівень якого сприятиме забезпеченню кожному доступу до правосуддя, скороченню строків розгляду судових справ та збільшенню кількості розглянутих судових справ, що в сукупності мінімізує можливі порушення прав осіб, які звернулися до суду, та, відповідно, підвищить довіру до суду і авторитет правосуддя в суспільстві.

Протягом останніх років однією з головних проблем фінансового забезпечення потреб судової гілки влади, розв’язання якої є нагальним завданням держави як гаранта незалежного та справедливого суду, залишається забезпечення видатків на оплату праці працівників судової системи.

3.1. Суддівська винагорода

Відповідно до статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Базовий розмір посадового окладу судді відповідного суду становить певну кількість прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Починаючи з 2021 року, законами України про Державний бюджет України на відповідний рік визначається окремий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлюється для визначення базового посадового окладу судді, – 2102 грн (дорівнює прожитковому мінімуму для працездатних осіб, установленому Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 1 січня 2020 року), тоді як прожитковий мінімум для працездатних осіб щороку зростав.

Вища рада правосуддя під час бюджетних процесів на відповідні роки наголошувала на хибності підходу щодо визначення окремого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлюється для визначення посадового окладу судді, як такого, що суперечить статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум», та висловлювала прохання виключити із проєктів законів про Державний бюджет України на відповідний рік такі положення. На жаль, застереження Вищої ради правосуддя були проігноровані.

На звернення Міністерства фінансів України від 15 червня 2023 року № 08020-09-4/16351 стосовно пропозицій щодо пріоритетних завдань фінансового забезпечення судової влади та її незалежності на 2024–2026 роки з метою забезпечення підготовки проєкту Закону «Про Державний бюджет України на 2024 рік» і показників Державного бюджету України на 2025–2026 роки Вища рада правосуддя також наголосила на неможливості продовження подібної практики держави щодо визначення окремого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у 2024 році.

Тому Вища рада правосуддя вважає позитивною тенденцією відсутність в інструктивному листі Міністерства фінансів України виокремлення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлюється для визначення базового посадового окладу судді. Однак окреслене нівелюється вимогою інструктивного листа, зокрема, до Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності та ДСА України під час розподілу граничних показників видатків та обсягу надходжень за спеціальним фондом бюджету забезпечити видатки на суддівську винагороду на фактичну чисельність суддів відповідно до умов оплати праці, визначених на 2023 рік.

Відповідна позиція є помилковою з огляду на фактичне продовження за рахунок цього у 2024 році порушення порядку та умов нарахування й виплати суддівської винагороди згідно з положеннями частини другої статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» навіть без юридичного закріплення окремого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, – 2102 грн, чи будь-якого іншого розміру, відмінного від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. При цьому інструктивним листом прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2024 році пропонується визначити в розмірі 3028 гривень.

Підхід до забезпечення видатків на суддівську винагороду з розрахунку на фактичну чисельність суддів також є неправильним, особливо в умовах повноцінного функціонування в повноважному складі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, одним із головних завдань якої на сьогодні є подолання кадрового дефіциту, зокрема в місцевих та апеляційних судах, кадрова ситуація в яких є кризовою. Наповнення судів кадрами сприятиме підвищенню якості правосуддя і полегшить доступ громадян до правосуддя.

Розблокування процесу добору суддів та прогнозоване активне заповнення у 2024 році вакантних посад суддів, яких в умовах відсутності з 2019 року повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України утворилося понад дві тисячі, беззаперечно, потребуватиме додаткових асигнувань державного бюджету на виплату їм суддівської винагороди, забезпечення яких має закладатися вже під час підготовки проєкту Закону про Державний бюджет України на 2024 рік.

Питання компенсації недоотриманої суддівської винагороди за період дії обмежень, встановлених Законом України від 13 квітня 2020 року № 553-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», ураховуючи Рішення Конституційного Суду України від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020, впродовж останніх років також залишається невирішеним.

Належне матеріальне та соціальне забезпечення, яке має гарантувати здійснення справедливого, незалежного, безстороннього правосуддя, є однією з гарантій незалежності суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці (Рішення Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року № 2-р(ІІ)/2020).

Конституційний Суд України вважає, що обмеження суддівської винагороди є посяганням на гарантії незалежності суддів.

Обмеження відповідних виплат є допустимим за умови воєнного або надзвичайного стану. Однак таке обмеження має запроваджуватися пропорційно, зі встановленням чітких строків та відповідно до Конституції і законів України.

Таке обмеження може застосовуватися і до суддів, однак після закінчення терміну його дії втрачені у зв’язку із цим обмеженням кошти необхідно компенсувати відповідними виплатами, оскільки суддівська винагорода є складовим елементом статусу судді, визначеного Конституцією України (Рішення Конституційного Суду України від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020).

3.2. Оплата праці працівників апаратів судів, органів та установ системи правосуддя

Проблемним питанням фінансового забезпечення судової гілки влади вже кілька років поспіль залишається рівень оплати праці працівників апаратів судів, органів і установ системи правосуддя.

Усі головні розпорядники бюджетних коштів системи правосуддя у своїх пропозиціях щодо фінансового забезпечення їхньої діяльності на 2024 рік наголошують на неналежному рівні забезпечення за рахунок загального фонду державного бюджету фонду оплати праці їхніх працівників, який подекуди не забезпечує навіть виплати обов’язкових складових заробітної плати, гарантованих державою.

Критичною впродовж останніх років залишається проблема забезпечення належного рівня оплати праці працівників апаратів місцевих та апеляційних судів, що не дає змоги не лише сформувати, а й утримувати висококваліфікований штат суду, спроможний організовувати та забезпечувати надання публічних послуг у сфері правосуддя на рівні, що задовольняє суспільні очікування.

Низький рівень оплати праці працівників апаратів місцевих та апеляційних судів призводить до втрати професійних спеціалістів, плинності кадрів та ускладнення заповнення вакантних посад, відповідно, неукомплектованості штату апаратів судів. За інформацією ДСА України, з апаратів місцевих та апеляційних судів у 2021 році звільнилося 890 осіб, у 2022 році – 464 особи. Фактична чисельність працівників апаратів місцевих та апеляційних судів станом на 1 січня 2023 року становила 23 732 особи при штатній чисельності – 27 802 одиниці.

До прикладу, посадовий оклад державного службовця місцевого загального суду категорії «В» становить приблизно 5000 грн залежно від підкатегорії державної служби, нарахування стимулюючих виплат у розмірі 18 %, які забезпечено відповідно до розпису державного бюджету на 2023 рік, не перевищує навіть рівня податків та зборів, які підлягають відрахуванню із заробітної плати, тому після забезпечення виплати надбавок за ранг та вислугу років відповідним працівникам необхідно нараховувати доплату до мінімального розміру заробітної плати.

Про існування зазначеної проблеми та критичну необхідність її розв’язання суди, органи та установи системи правосуддя заявляли неодноразово на різних рівнях влади. Зокрема, про масовий та системний характер невдоволення рівнем оплати праці працівників апаратів судів свідчить також набрання електронною петицією до Президента України № 22/189076-еп «Стосовно критичної ситуації з приводу відтоку кадрового потенціалу із судової системи через вкрай низький рівень оплати праці найнижчої ланки державних службовців апаратів загальних місцевих та апеляційних судів, а саме секретарів судових засідань та помічників суддів» необхідної для її розгляду кількості голосів (понад 25 тис. голосів).

Така тенденція зберігається вже кілька років поспіль, що призводить до поступового відтоку кваліфікованих та досвідчених працівників судової системи й до надмірного навантаження як суддів, так і працівників апаратів судів.

Разом із тим розв’язання проблеми суддівського дефіциту шляхом проведення добору суддів у наступному році потребуватиме швидкого та якісного заповнення низки вакантних посад працівників апаратів судів з метою належного забезпечення здійснення правосуддя, зменшення наявного навантаження судової системи та прискорення розгляду судових справ для забезпечення права кожного на справедливий суд.

Крім того, на сьогодні у зв’язку з тимчасовою окупацією частини території України, а також веденням активних бойових дій деякі судові органи не працюють, територіальна підсудність з розгляду судових справ низки судів змінена. Це зумовлює необхідність оголошення простою, призупинення трудових договорів з окремими працівниками апаратів судів тощо. Частина таких працівників судових органів у безпекових цілях змушена була залишили місця свого постійного проживання, а подекуди й виїхати з України.

19 червня 2023 року Президентом України, Прем’єр-міністром України, Міністром фінансів України та Головою Національного банку України надіслано Директору-розпоряднику Міжнародного валютного фонду Лист про наміри № 15534/0/2-23. У додатку до цього Листа міститься Меморандум про економічну та фінансову політику, в якому констатовано, що Україна твердо налаштована впроваджувати програму структурних реформ, які створять основу для надійного післявоєнного зростання та відкриють шлях до вступу до Європейського Союзу.

Після війни Україні необхідно буде мати високі та стійкі темпи економічного зростання для відбудови економіки і відновлення рівня життя населення якомога швидше. Це потребуватиме безпрецедентних обсягів інвестицій, у тому числі постійної донорської підтримки, повернення мігрантів та відновлення людського капіталу. Державний сектор відіграватиме важливу роль у процесі відновлення, і Україна повністю визнає, що заходи щодо підвищення ефективності та прозорості управління державним сектором матимуть вирішальне значення для сприяння отриманню вкрай необхідного донорського фінансування. Україна визнає, що значна частина інвестицій має надходити з приватних джерел і що реформи та заходи, спрямовані на забезпечення верховенства права, функціонування незалежних та сильних антикорупційних інститутів і забезпечення рівних умов ведення бізнесу, матимуть вирішальне значення для залучення необхідних інвестицій, а також для заохочення повернення мігрантів.

З огляду на це варто наголосити, що працівники державного сектору, зокрема судової системи, мають стати основою для відбудови України в частині ефективного надання публічних послуг з метою забезпечення, у тому числі, швидкого та прогресивного відновлення економіки держави, що не є можливим без справедливого правосуддя. Забезпечення здійснення правосуддя залежить не лише від суддів, а й працівників апаратів судів, органів та установ системи правосуддя, для яких необхідно створити належні умови, з-поміж яких забезпечення гідного та конкурентоспроможного рівня заробітної плати.

Ситуація з оплатою праці працівників судової гілки влади вже давно потребує зміни підходів до її визначення, необхідність чого в умовах війни тільки посилюється.

Одним зі способів розв’язання цієї проблеми могло б стати прийняття проєкту Закону «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо врегулювання питання оплати праці працівників судів» (реєстраційний № 6311 від 16 листопада 2021 року). Адже запропоновані цим законопроєктом зміни спрямовані на підвищення прозорості, передбачуваності та справедливості під час визначення розміру заробітної плати, який вже не залежатиме від наявної економії фонду оплати праці та встановлення стимулюючих виплат.

Однак Міністерство фінансів України не підтримало зазначений проєкт Закону (експертний висновок від 3 грудня 2021 року № 08020-03/2-3/37245). Водночас, зважаючи на критичну ситуацію щодо оплати праці працівників судової системи, вважаємо за необхідне Міністерству фінансів України переглянути позицію щодо законопроєкту № 6311.

Відповідно до положень вказаного Меморандуму політика держави в галузі видатків націлена на забезпечення головних пріоритетів, стримування додаткового тиску на видатки і забезпечення певного простору для відновлення та відбудови. Визнаючи пріоритетом ведення бойових дій та вже зроблені міжнародними донорами і партнерами значні внески, Україна зобов’язується протидіяти тиску з боку непрофільних категорій видатків. Разом із тим варто наголосити, що видатки на оплату праці працівників судової системи не можна визначити як непрофільну категорію видатків, оскільки, як уже зазначалося, одним із факторів, що сприятиме відновленню України, є повернення мігрантів та збереження вже наявного людського капіталу, що є неможливим за відсутності умов для працевлаштування та належного рівня оплати праці працівників, зокрема, судової системи і, як наслідок, відсутності мотивації, стабільності та перспектив у майбутньому.

Згідно з Меморандумом Україна має чіткий намір визначати джерела повного фінансування будь-яких нових ініціатив, які збільшують поточні видатки, або за рахунок нових ресурсів.

Вища рада правосуддя погодилася з таким підходом у консультативному висновку щодо проєкту Закону «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та інших законів щодо надання можливості судам, органам суддівського врядування, іншим державним органам та установам системи правосуддя отримувати благодійну, в тому числі гуманітарну допомогу в період воєнного або надзвичайного стану», реєстраційний № 9047 (рішення Вищої ради правосуддя від 27 квітня 2023 року № 449/0/15-23). Вища рада правосуддя в цілому підтримала законодавчі ініціативи, спрямовані на пошук додаткових джерел фінансування органів судової влади. Це зумовлено насамперед скороченням обсягів фінансування на забезпечення судів, зниженням надходжень, отриманих, зокрема, від сплати судового збору, що є наслідком військової агресії та падіння ділової активності.

3.3. Забезпечення інших видатків споживання судів, органів та установ системи правосуддя на достатньому рівні, що дасть змогу забезпечити їх стабільну роботу в умовах воєнного стану

Забезпечення на належному рівні потребують видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв з метою уникнення можливих заборгованостей з їх оплати та ризику припинення надання відповідних послуг, видатки на забезпечення судочинства (на закупівлю паперу, марок, конвертів, канцелярського та іншого приладдя, на поштові відправлення, на оплату послуг інтернет-зв’язку, утримання оргтехніки, інформаційних систем, винагороду присяжним тощо) для унеможливлення порушення прав громадян на доступ до правосуддя та створення гідних умов праці для працівників судової системи.

3.4. Розвиток електронного судочинства

Вища рада правосуддя неодноразово вказувала на важливість розвитку електронного судочинства в Україні як одного зі способів забезпечення покращення доступу до правосуддя та скорочення видатків на матеріально-технічне забезпечення діяльності органів судової влади. За інформацією ДСА України, одним з основних негативних факторів, який позбавляє можливості розширювати та удосконалювати функціонал упроваджених підсистем ЄСІТС, а також розробляти нові її підсистеми, є відсутність бюджетних асигнувань.

Варто наголосити, що інструктивний лист Міністерства фінансів України містить вимогу щодо першочергового спрямування видатків розвитку на заходи, пов’язані із запровадженням ЄСІТС, однак відповідні вимоги Міністерства фінансів України не узгоджуються з доведеними ним граничними показниками видатків на 2024 рік для ДСА України як органу, який забезпечує функціонування ЄСІТС.

За інформацією ДСА України, видатки розвитку у граничних показниках видатків на 2024 рік не враховано взагалі. У зв’язку із цим сформована потреба ДСА України на відповідні видатки, одним із напрямів реалізації якої є розробка та впровадження підсистем і модулів ЄСІТС.

3.5. Забезпечення судів та органів судової влади належними приміщеннями

Облаштування приміщень судів, органів та установ системи правосуддя відповідно до вимог, визначених державою (Державні будівельні норми України В.2.2-26:2010 «Будинки та споруди. Суди»), з метою створення належних умов для здійснення судочинства є нагальною проблемою вже протягом тривалого часу. Особливо гостро це питання постало в умовах повномасштабної війни російської федерації проти України.

Статистично ситуація жахлива. За інформацією ДСА України, з початку 2022 року і до 24 лютого 2022 року лише 148 судів (22 %) були забезпечені приміщеннями, які максимально наближені до вимог Державних будівельних норм України В.2.2-26:2010 «Будинки і споруди. Суди» за основними параметрами, решта судів (526 судів, або 78 %) потребували поліпшення умов розміщення.

У зв’язку зі збройною агресією рф і внаслідок постійних бомбардувань та обстрілів на сьогодні 120 приміщень 111 судових установ зазнали пошкоджень різного ступеня, а також розкрадання майна під час тимчасової окупації. 15 приміщень судових установ зруйновані повністю, 105 – частково пошкоджені (вибиті вікна, відсутнє електро-, тепло-, водопостачання, пошкоджено стелі, двері, зали судових засідань тощо).

Відповідний напрям фінансування судової влади потребуватиме значних капіталовкладень з метою забезпечення капітального будівництва, ремонту та реконструкції окремих приміщень судів, у тому числі приміщень, що перебувають в аварійному стані, пошкоджені чи повністю зруйновані внаслідок бойових дій, а також забезпечення судових установ технікою та обладнанням, необхідними для повноцінного їх функціонування.

На офіційному вебсайті ДСА України розміщена також детальна інформація щодо зруйнованих / пошкоджених внаслідок збройної агресії рф приміщень судових установ окремо по областях України з виокремленням таких судових установ та фотознімками руйнувань (доступно за посиланням https://dsa.court.gov.ua/dsa/inshe/courts_buildings/).

На проблемі забезпечення належними приміщеннями наголошують також Вищий антикорупційний суд, хоча і не висловлює прохання збільшити видатки розвитку на ці потреби, та Вищий суд з питань інтелектуальної власності з метою забезпечення готовності його роботи після здійснення добору суддів та працівників апарату.

Верховний Суд у межах додаткової потреби в капітальних видатках зауважує на необхідності завершення ремонтних робіт у приміщеннях суду, в окремих випадках у зв’язку з аварійним станом будівель чи їх частин.

Із 2021 року Вища рада правосуддя неодноразово порушувала, зокрема перед Кабінетом Міністрів України, питання необхідності забезпечення додатковими приміщеннями для розміщення працівників Вищої ради правосуддя, насамперед працівників служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя.

Рахункова палата у звіті, затвердженому рішенням від 26 березня 2019 року № 7-2, звертала увагу Вищої ради правосуддя, що площа її адміністративної будівлі (4895,5 кв. м) є недостатньою, що негативно впливає на виконання Вищою радою правосуддя всіх покладених на неї функцій якісно і своєчасно. Тому на сьогодні критично важливим питанням є забезпечення Вищої ради правосуддя додатковим приміщенням / приміщеннями корисною площею 2173,1 кв. метра.

Принагідно варто зазначити, що частина видатків споживання та розвитку судів традиційно фінансується за рахунок судового збору, надходження від сплати якого віднесено до спеціального фонду державного бюджету, витрати якого проводяться виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (стаття 23 Бюджетного кодексу України).

Таким чином, ураховуючи зовнішній вплив на обсяг надходжень спеціального фонду державного бюджету у вигляді судового збору, зокрема можливість зменшення протягом бюджетного періоду його розмірів за деякими позиціями чи розширення пільг зі сплати судового збору, крім того, у зв’язку із запровадженням на території України воєнного стану ці надходження мають ще менш прогнозований характер, вважаємо, що з метою забезпечення належного функціонування органів судової влади фінансування захищених статей видатків (оплата праці, оплата комунальних послуг і енергоносіїв) для головних розпорядників коштів державного бюджету системи правосуддя необхідно передбачити в повному обсязі за рахунок загального фонду державного бюджету.

Загалом рівень фінансування судової гілки влади в Україні останні роки є критичним, особливо в частині фінансування діяльності місцевих та апеляційних судів, жодний напрям діяльності яких не був забезпечений на належному рівні, що мало наслідком проблеми з виплатою суддівської винагороди, низький рівень оплати праці працівників апаратів місцевих та апеляційних судів, неналежне матеріально-технічне забезпечення, виникнення заборгованостей з оплати комунальних послуг та енергоносіїв, неможливість закупівлі необхідної техніки та обладнання, проведення ремонтних та будівельних робіт, впровадження, розширення можливостей електронного судочинства тощо.

Належне фінансування всіх органів системи правосуддя є передумовою їх ефективної діяльності з метою забезпечення своєчасного та якісного розгляду судових справ, формування доброчесного та професійного суддівського корпусу та апарату судових органів у кількості, яка дасть змогу задовольнити суспільний запит на справедливий суд.

Ураховуючи викладене, з метою дотримання вимог статті 130 Конституції України та забезпечення повноцінної роботи органів судової влади у 2024 році просимо врахувати наведену в цьому зверненні інформацію щодо основних проблем фінансового забезпечення потреб судової гілки влади й обсягів дефіциту відповідних видатків та передбачити у проєкті Закону «Про Державний бюджет України на 2024 рік» для головних розпорядників бюджетних коштів системи правосуддя збільшення видатків державного бюджету порівняно з доведеними граничними показниками видатків на 2024 рік в обсягах, зазначених вище щодо Вищої ради правосуддя, Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, Державної судової адміністрації України та Вищого суду з питань інтелектуальної власності, з урахуванням інформації, наданої ними у відповідь на інструктивний лист Міністерства фінансів України, щодо конкретних обсягів дефіцитних видатків з їх детальним обґрунтуванням.

Вища рада правосуддя