На сьогодні практики міжнародних судів і, зокрема, Європейського суду з прав людини щодо подолання юрисдикційного імунітету іноземних країн надзвичайно мало. Проте загалом відхід від концепції абсолютного юрисдикційного імунітету набуває все більшої підтримки в міжнародному праві. Про це зазначив суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Сергій Погрібний під час круглого столу на тему «Шляхи компенсації збитків в умовах війни».

У цьому контексті суддя насамперед нагадав, що у квітні 2022 року Верховний Суд зробив висновок про те, що на рф не поширюється судовий імунітет, оскільки вчинення іноземною державою актів збройної агресії не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність іншої держави, закріпленого в Статуті ООН (постанова КЦС ВС від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19). ВС визначив, що, вчиняючи такі дії, рф вийшла за межі своїх суверенних прав, гарантованих ст. 2 Статуту ООН, і порушила суб’єктивні права позивача, гарантовані правовими нормами.

Зупинився спікер і на постановах КЦС ВС від 18 травня 2022 року у справах № 428/11673/19 і № 760/17232/20-ц. У цих постановах Верховний Суд доповнив висновки щодо обмеження юрисдикційного імунітету рф та зазначив, що підтримання юрисдикційного імунітету рф позбавить позивача – громадянина України ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним із п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Звернення позивача до українського суду є єдиним розумно доступним засобом захисту права, позбавлення якого означало б позбавлення такого права взагалі, тобто заперечувало б саму сутність такого права.

Також у висновках Верховного Суду наголошено, що підтримання імунітету рф є несумісним із міжнародно-правовими зобов’язаннями України у сфері боротьби з тероризмом. Вчинивши акт агресії проти України, порушивши всі фундаментальні норми міжнародного права, рф позбавила себе юрисдикційного імунітету. Саме агресивна протиправна поведінка рф, яка призвела до невідворотних негативних наслідків для України та українського народу, стала підставою для висновків ВС про обмеження юрисдикційного імунітету рф на території України. У цьому питанні, за словами доповідача, ВС керувався концепцією переваги прав людини над будь-якими іншими категоріями.

На думку Сергія Погрібного, застосування правового висновку щодо обмеження юрисдикційного імунітету матиме такі основні правові наслідки:

• судова система зможе акумулювати претензії громадян України щодо завдання шкоди внаслідок збройної агресії рф;
• за допомогою інструментів цивільного процесу будуть створені умови для фіксування таких збитків та отримання доказів для доведення фактів їх існування і визначення їхнього розміру;
• під час ухвалення відповідного судового рішення може бути сформований перелік вимог України до держави-агресора у справах, які розглядатимуться в міжнародних інституціях.

«Звичайно, зараз важко спрогнозувати, як буде відшкодовуватися така шкода. Поки що дієвих механізмів її відшкодування немає. Рф не має майна на території України, тому лишається сподіватися, що відповідні рішення будуть визнані та виконані за межами нашої держави. Для цього потрібно вжити заходів, щоб рішення українських судів про відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії рф, були сприйняті всіма цивілізованими країнами. Перший крок – створити механізм повідомлення відповідача про розгляд справи та надати гіпотетичну можливість отримання відомостей про документи, долучені до такої справи. Другий – забезпечити участь у судових процесах адвокатів як представників сторони відповідача, яких має призначати суд, аби забезпечити змагальність такого судового процесу. Це створило б умови для того, щоб в іноземних країнах такі рішення українських судів не визнавалися такими, що суперечать публічному порядку», – зауважив суддя.

Як наголосив Сергій Погрібний, важливо, щоб у справах щодо відшкодування шкоди, завданої державою-агресором, було реалізовано принцип достатності доказів. Тому суд має досить критично оцінювати докази, які надає позивач. За такої умови рішення українських судів відповідатимуть мінімальним стандартам справедливості.

Захід організувала Асоціація адвокатів України.

Відеозапис круглого столу можна переглянути тут – https://is.gd/ilPMQd.

Верховний Суд