Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду направила на новий розгляд справу заявниці в частині виплати їй моральної компенсації через бездіяльність державного виконавця.

У травні 2021 року Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області зобов’язав російську федерацію в особі посольства рф в Україні відшкодувати заявниці шкоду за втрату колишньої бази відпочинку в м. Сімферополі внаслідок окупації рф Автономної Республіки Крим. На виконання цього рішення суду було відкрито виконавче провадження. Утім, державний виконавець не направив заявниці постанову про приєднання її виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження. 

Заявниця вважала такі дії державного виконавця протиправною бездіяльністю та звернулася з відповідною скаргою до суду. Крім того, вона вимагала відшкодувати їй моральну шкоду, завдану неналежним виконанням державним виконавцем своїх обов’язків. 

Суд першої інстанції, із судовим рішенням якого погодився апеляційний суд, визнав неправомірною бездіяльність виконавця, а провадження щодо відшкодування моральної шкоди закрив, роз’яснивши заявниці право звернутися до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди в порядку позовного провадження. 

ОП КЦС ВС погодилася з висновком судів про неможливість розгляду вимог про відшкодування моральної шкоди у скарзі на дії державного виконавця. Ці вимоги суд може розглянути окремо в позовному провадженні. 

Водночас ОП КЦС ВС визнала помилковими висновки судів про закриття провадження щодо моральної компенсації, адже в такому разі заявниця буде позбавлена права повторно звернутися до суду, і зауважила про необхідність залишення скарги в цій частині без розгляду. 

Частиною 2 ст. 451 ЦПК України передбачено, що в разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними й зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, під час розгляду таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК України, якими врегульовано аналогічні питання, а саме: про відкриття провадження у справі; щодо кола осіб, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов`язків; про судові виклики і повідомлення; про судовий розгляд; щодо апеляційного й касаційного оскарження судових рішень тощо.

Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що в межах розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не може розглядати питання про відшкодування моральної шкоди або інших збитків, приймаючи ухвалу, постановлену за результатами розгляду скарги, в порядку судового контролю за виконанням судових рішень.

Проте в разі завдання шкоди неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю державного виконавця особа має право звернутися до суду з позовом про відшкодуванням шкоди, завданої посадовою або службовою особою органу державної влади (статті 1174, 1166, 1167 ЦК України).

Такі справи повинні розглядатись у позовному порядку шляхом пред`явлення позову, оскільки є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема як у цій справі, у тому числі в державного виконавця.

Тож ОП КЦС ВС скасувала судові рішення щодо закриття провадження за скаргою заявниці та направила її справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова ОП КЦС ВС від 31 липня 2023 року у справі № 216/5508/20 (провадження № 61-13сво23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112664735.

Верховний Суд