Попри складні часи та агресію, що триває, Україна має рухатися обраним євроінтеграційним курсом і дотримуватися принципів верховенства права. Очевидно, що жодна демократична країна не може існувати без незалежного й сильного правосуддя. Це аксіома, і вона не потребує доведення. На цьому наголосив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час відкриття ХІ Міжнародного судово-правового форуму, організованого виданням «Юридична практика».

Основні виклики функціонування судів в умовах війни та шляхи їх подолання Голова ВС обговорив із партнером EQUITY В’ячеславом Краглевичем у форматі відкритого інтерв’ю.

Відповідаючи на запитання про те, наскільки судовій системі вдалося адаптуватися до роботи в умовах воєнного стану, Станіслав Кравченко запевнив, що загалом суди України впоралися з викликами, і кількість розглянутих справ у перший рік повномасштабного вторгнення (майже 3 млн) є яскравим свідченням цього.

За словами Голови ВС, з перших атак росіян на мирні міста України стало зрозуміло, що здійснювати правосуддя, як раніше, не вдасться з огляду на величезні безпекові ризики для сторін процесу, працівників апарату суду та суддів. Варіант реагування на ці ризики залежав від місця розташування суду – на тимчасово окупованій території, на прифронтовій території, у центрі країни чи на Заході України – де ситуація була трохи безпечнішою, хоча очевидно, що сьогодні безпечного місця в Україні немає. Важливо було забезпечити громадянам конституційну гарантію на доступ до правосуддя навіть в умовах воєнного стану.

Аналізуючи роботу Верховного Суду в умовах війни, спікер сказав про те, що кількість справ, які надходять до Касаційного цивільного суду у складі ВС, зараз перевищує довоєнні показники. КЦС сформував низку важливих правових позицій стосовно питань імунітету рф і відшкодування шкоди, завданої збройною агресією рф, встановлення юридичних фактів та ін. Серйозним викликом для Касаційного кримінального суду у складі ВС став розгляд великої кількості кримінальних проваджень, які стосуються війни. Суд напрацьовує відповіді на питання: що таке «агресивна війна», що таке «розв’язання і ведення агресивної війни», що таке «порушення законів та звичаїв війни» та ін.

Війна змінила і характер публічно-правових відносин – Касаційний адміністративний суд у складі ВС формує судову практику під час вирішення окремих видів спорів в адміністративних справах, які пов’язані з правами внутрішньо переміщених осіб, військовослужбовців та інших категорій осіб. З’явилися нові категорії спорів і в господарській юрисдикції, зокрема на плечі Касаційного господарського суду у складі ВС ляже велика кількість позовів про стягнення збитків, завданих внаслідок воєнної агресії рф. «Структура Верховного Суду побудована так, що кожен касаційний суд відповідає за свою частину роботи. Завдяки цьому, а також за допомогою загальних організаційних заходів та роботи Великої Палати Верховного Суду розв’язуються питання щодо спірних правовідносин. Робота ВС спрямована на єдність судової практики», – запевнив Станіслав Кравченко.

Під час відкритого інтерв’ю Голова ВС розповів про відновлення правосуддя на деокупованих територіях, ситуацію з приміщеннями судів, кадрами. Детальніше він зупинився на питанні щодо відновлення довіри до ВС.

Нещодавні події у Верховному Суді, за словами Станіслава Кравченка, завдали удару всій судовій системі, хоча найбільше, безперечно, самому Верховному Суду, який понад п’ять років працював над своєю репутацією як якісно оновлена інституція.

Спікер зазначив про те, що Верховний Суд, усвідомлюючи свою відповідальність перед державою і суспільством, максимально швидко відреагував на ситуацію, що склалася. Якими мають бути подальші дії ВС для відновлення довіри? Працювати. Працювати так, щоб результати роботи були зрозумілі кожному громадянину, який користується судовими послугами, щоб судові рішення були законними, справедливими, написані зрозумілою (хоч і юридичною) мовою. «Це і є наш інструмент для відновлення довіри», – сказав Станіслав Кравченко.

«Ми часто вживаємо слово «реформа», і кожен вкладає в нього свій зміст. Якщо йдеться про підвищення ефективності роботи Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України чи здійснення правосуддя, про нові механізми єдності судової практики – я підтримую такі реформи. Як би там не було, та будь-які зміни до законодавства мають бути обумовлені принципом “не нашкодь”», – переконаний Голова ВС.

Станіслав Кравченко додав, що після Указу Президента України, яким введено в дію рішення РНБО щодо реформування судової системи, ВС виступив із заявою, яка стосувалася загальних питань відновлення довіри до судової влади. Спікер уважає, що механізми для відновлення довіри до ВС, які впроваджуватиме законодавець, мають бути чіткими, зрозумілими, відповідати законам України і не посягати на суддівську незалежність.

Окремо Голова ВС зосередився на питанні підготовки судової системи України до розгляду проваджень, пов’язаних з війною. Зокрема, судді ретельно аналізують міжнародні конвенції, практику міжнародних судових трибуналів та Міжнародного кримінального суду щодо воєнних злочинів. Необхідно, щоб практика національних судів не йшла в розріз з усталеними підходами міжнародних інституцій. Для ефективного розгляду таких проваджень вкрай важливо, щоб органи досудового розслідування правильно кваліфікували зазначені злочини.

За словами спікера, чимало викликів пов’язано з розглядом кримінальних проваджень за спеціальною процедурою in absentia. За практикою міжнародних кримінальних трибуналів, розгляд справи без участі обвинуваченого має відбуватися за найвищими стандартами здійснення правосуддя, інакше може виникнути сумнів у справедливості призначеного покарання. Станіслав Кравченко висловив занепокоєння тим фактом, що українське суспільство часто уособлює захисника з його підзахисним. Варто усвідомлювати те, що без ефективного захисту обвинуваченого не може бути справедливого правосуддя.

Насамкінець Голова ВС висловив безумовну підтримку створенню спеціального міжнародного трибуналу, який розглядатиме злочини агресії проти України. Але цей трибунал буде створено для невеликої кількості осіб – високопосадовців країни-агресора. Левова частка кримінальних проваджень, що стосуються війни, лягає на плечі національних судів, і вони до цього готові.

Фотографії надало видання «Юридична практика».

Верховний Суд