Яким чином відбувається притягнення відповідальних до субсидіарної відповідальності, хто може бути її суб’єктом та як визначити її належний розмір? Як суди застосовують положення постанови Кабінету Міністрів України щодо забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією рф? Якою є актуальна судова практика Верховного Суду в справах про банкрутство? На ці та інші запитання відповіли судді Верховного Суду у Касаційному господарському суді Сергій Жуков, Олег Васьковський та Олександр Банасько під час форуму.

З доповіддю на тему «Солідарна та субсидіарна відповідальність. Актуальна судова практика» виступив Сергій Жуков. Він нагадав, що в Кодексі України з процедур банкрутства (КУзПБ), на відміну від Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», введено новий вид цивільно-правової відповідальності, що застосовується у справах про банкрутство, – солідарну відповідальність. Спочатку вона покладалася на керівника боржника в тому випадку, коли боржник не звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в місячний строк з моменту виникнення спеціальних умов. Однак після внесення змін до КУзПБ 15 квітня 2023 року коло суб’єктів, які несусь солідарну відповідальність, розширилося до органів управління боржника.

«Введення солідарної відповідальності вказує на те, що законодавець надає перевагу ініціюванню банкрутства не кредитором, а боржником, за наявності відповідних підстав», – звернув увагу доповідач.

Сергій Жуков розповів про підстави для покладення на органи управління боржника солідарної відповідальності та пояснив, які існують умови для встановлення юридичних фактів щодо загрози неплатоспроможності боржника. Він також навів приклад (із) судової практики ВС щодо встановлення предмета доказування при вирішенні питання наявності підстав для покладення солідарної відповідальності у цій категорії справ. Ішлося також про те, за яких умов органи управління боржника можуть уникнути застосування щодо них такої відповідальності.

Суддя нагадав, що з 15 квітня 2023 року до КУзПБ внесено й інші зміни, відповідно до яких право на звернення із заявою про покладення субсидіарної відповідальності надано, крім ліквідатора, також кредитору. На його думку, подібні зміни розширять коло спорів, оскільки дають більше можливостей кредиторам для захисту своїх прав.

Презентація Сергія Жукова доступна за посиланням: https://cutt.ly/iwemX1kf.

Секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство Олег Васьковський виступив із доповіддю «Мораторій, санкції та націоналізація майна: вплив на процедури банкрутства та необхідність вдосконалення регулювання». Він нагадав про законодавчі зміни, внесені після 24 лютого 2022 року, коли було введено воєнний стан в Україні, зокрема щодо економічних заходів, спрямованих проти рф. Одним із важливих кроків стало прийняття Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» і постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 року № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації».

Олег Васьковський звернув увагу аудиторії на те, що попри введення певних економічних обмежень ще з 2014 року до українських судів за захистом порушених прав зверталися суб’єкти, зареєстровані на території країни-агресора. Однак, зважаючи на дію мораторію, суд не мав і не має можливості захистити права позивача в цьому випадку. Приміром, у справі № 925/1248/21 касаційний суд відмовив у визнанні кредиторських вимог.

«Поки не буде вирішено питання взаємовідносин шляхом економічних механізмів, права цих суб’єктів мають бути під мораторієм», – сказав суддя. Також він наголосив на необхідності вирішити долю тих активів, які визначені постановою Кабміну № 187, з огляду на те, що за Законом України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» вони мають бути вилучені на користь України. Доповідач пояснив, що в разі, якби вимоги кредитора були визнані, вони могли б бути передані до Державного бюджету України і таким чином поповнювати його.

Презентація судді доступна за посиланням: https://cutt.ly/6wemCpco.

Про актуальну судову практику Верховного Суду в справах про банкрутство поінформував суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді Олександр Банасько. В контексті тематики форуму спікер зауважив, що після введення воєнного стану законодавець фактично жодних змін щодо розгляду справ про банкрутство не впроваджував.

Зацікавленість аудиторії викликали справи, котрі стосуються процесуального статусу арбітражного керуючого та його винагороди, а саме таких питань, як можливі причини його відсторонення від виконання повноважень та стягнення з кредиторів грошової винагороди. Обговорили й можливість укладення договору з арбітражним керуючим на авансування винагороди. Олександр Банасько розповів і про міжнародний досвід щодо виплати винагороди у європейських країнах.

Суддя також навів приклади судової практики касаційного суду, яка стосується дії мораторію. Приміром, у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 905/1923/15 суд дійшов висновку, що дія мораторію припиняється автоматично після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарський суд протягом цього часу не виніс постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації, однак задоволення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство та з дозволу суду.

Крім того, Олександр Банасько ознайомив учасників заходу із судовою практикою з розгляду заяв ініціюючих кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство, які одночасно надійшли до господарського суду до дня підготовчого засідання, та заяв різних ініціюючих кредиторів, які надійшли до різних господарських судів, зокрема висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 6 липня 2022 року у справі № 913/288/21 та від 26 квітня 2023 року у справі № 904/2154/22.

«Суд у підготовчому засіданні розглядає заяву, яка надійшла першою, і лише після встановлення необґрунтованості (необхідності повернення без розгляду) першої заяви розглядає по суті наступні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство. Верховний Суд стоїть на позиції неприпустимості появи справи-«двійника» про банкрутство цього ж боржника в іншому суді, спричиненої зміною боржником свого місцезнаходження в період між прийняттям заяви та підготовчим засіданням суду у первісній справі, на якому вирішується відповідне питання про відкриття провадження», – наголосив суддя.

Презентація судді доступна за посиланням: http://surl.li/huwxz.

І Національний форум «Неплатоспроможність та банкрутство в Україні. Виклики воєнного часу» відбувся за ініціативи Національної асоціації арбітражних керуючих України та за підтримки проєкту ЄС  «Право-Justice».

Відео заходу можна переглянути за посиланням: https://cutt.ly/Hww83nTb.

Фото надано Національною асоціацією арбітражних керуючих України.

Верховний Суд