Минулого року через війну кількість справ про визнання та виконання в Україні рішень арбітражних судів, як і загалом усіх розглянутих Верховним Судом справ, зменшилася, якщо порівняти з попереднім роком. Однак, імовірно, йдеться про відкладений запит на правосуддя: вже сьогодні спостерігається надходження касаційних скарг, зокрема до КЦС ВС, у кількості, притаманній довоєнному періоду. І надалі їх кількість буде тільки зростати.

Про це сказала суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Ольга Ступак на III Ukrainian Arbitration Forum.

Вона звернула увагу на вимоги до документів, що додаються до заяви про визнання та виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу (ч. 4 ст. 476 ЦПК України). Попри, здавалося б, зрозумілість процедури заявники допускають помилки в оформленні відповідних документів.

Так, до заяви додається оригінал належним чином засвідченого арбітражного рішення або нотаріально завірена копія такого рішення. Суддя акцентувала, що до заяви має бути доданий саме виданий арбітражем оригінал рішення або його засвідчена копія мовою оригіналу, а не копія перекладу рішення. Також до заяви необхідно додати оригінал арбітражної угоди або нотаріально завірену копію такої угоди, відповідно, помилкою буде подання лише завіреної копії перекладу такої угоди.

Якщо документи подані іноземною мовою, то заявник повинен також додати належно засвідчені їх переклади українською. Проте, наголосила Ольга Ступак, це не знімає обов’язку подання належно засвідчених згаданих документів мовою оригіналу.

Доповідачка навела практику Верховного Суду з цього питання. Зокрема, в постанові від 27 червня 2018 року у справі № 519/15/17 КЦС ВС зазначив, що подання належних документів є попередньою умовою для початку процедури визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення. У разі недотримання цієї умови клопотання до розгляду судом не приймається.

Практика КЦС ВС у цьому питанні є послідовною. Наприклад, у нещодавно ухваленій постанові від 9 березня 2023 року у справі № 824/80/22 суд вказав, що коли до заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу заявник не додав оригінал арбітражної угоди або нотаріально завіреної копії такої угоди, то заява підлягає залишенню без розгляду (ч. 6 ст. 476 ЦПК України).

Ольга Ступак звернула увагу на підстави для відмови у визнанні та виконанні рішення міжнародного арбітражу, які доводить боржник. Найчастіше сторона, проти якої винесено рішення, посилається на те, що її не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або що з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення (п. «b» ч. 1 ст. V Конвенції ООН про визнання та приведення до виконання іноземних арбітражних рішень – Нью-Йоркська конвенція).

Доповідачка проілюструвала сказане судовою практикою ВС з цього питання. Зокрема, у постанові КЦС ВС від 20 травня 2021 року у справі № 824/183/20 зроблено висновок, що відмова особи від отримання повістки про призначення справи до слухання свідчить про те, що така особа була належним чином повідомлена Міжнародним комерційним арбітражним судом. Водночас суддя зазначила, що, на її думку, поняття «повідомлення», застосовне до розгляду справи в міжнародному арбітражі, ширше, ніж те, яке передбачене ЦПК України. Для арбітражного розгляду сторона має визнаватися повідомленою, якщо вона подає на адресу арбітражу якісь клопотання, надсилає повідомлення. «Це однозначно свідчить про обізнаність сторони про арбітражний розгляд», – сказала Ольга Ступак.

Ще однією підставою  для відмови у визнанні та виконанні рішення міжнародного арбітражу є те, що воно порушує публічний порядок України. При цьому, зауважила Ольга Ступак, суд перевіряє наявність такої підстави еx officio (незалежно від того, чи наводить відповідну підставу сторона боржника).

Суддя навела постанову КЦС ВС від 2 вересня 2022 року у справі № 824/182/21, у якій пояснено, що таке публічний порядок і що можна вважати його порушенням. Таке тлумачення не є вичерпним, у кожному висновку суду мотиви щодо порушення публічного порядку визначаються залежно від конкретних обставин справи.

Також Ольга Ступак звернула увагу на важливу постанову КЦС ВС від 8 червня 2021 року у справі № 824/241/2018, у якій зроблено висновок про порушення публічного порядку арбітражним рішенням з огляду на необхідність захисту екологічної та економічної безпеки держави Україна, оскільки підприємство є об’єктом державної власності, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Верховний Суд зауважив, що застосування економічних та інших обмежувальних заходів стосовно кампанії-заявника на підставі Закону України «Про санкції» свідчить про те, що дії цієї особи створюють загрози, внаслідок чого виконання відповідного рішення МКАС при ТПП РФ порушуватиме правила України про публічний порядок, а саме фундаментальні політичні інтереси держави в забезпеченні національної безпеки, у тому числі безпеки людей, які проживають на її території.

Суддя навела постанови КЦС ВС, в яких зроблено висновок про невстановлення порушення публічного порядку.

III Ukrainian Arbitration Forum, організований газетою «Юридична практика».

Презентація Ольги Ступак – https://is.gd/ylDXr5.

Верховний Суд