П’ятого жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати три підсистеми (модулі) ЄСІТС – “Електронний кабінет”, “Електронний суд”, підсистема відеоконференцзв’язку. Згідно пункту 1 розділу ХІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 (у редакції рішення Ради суддів України №17 від 02.03.2018) передбачено, що обмін електронними документами між судом, ОСП, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми електронного суду.

Відповідно до пункту 25 Положення про ЄСІТС процесуальні та інші документи, пов’язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду виключно з використанням підсистеми “Електронний суд”.

Натомість, пунктом 111 розділу V “Перехідні положення” Положення про ЄСІТС встановлено, що до початку функціонування всіх підсистем (Модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів встановлені Законом України “Про електронні документи та електронний документообіг”, відповідно до якого під обов’язковим реквізитом електронного документа розуміють обов’язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.

Згідно зі ст. 5 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” електронним документом є документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов’язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” створення електронного документа завершується накладенням електронного підпису. Електронний підпис використовується для ідентифікації автора електронного документа.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про електронний цифровий підпис” електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (за умови додержання встановлених вимог до підпису і сертифікатів). Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами – суб’єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Враховуючи вищевикладене, необхідно обов’язково підписувати електронний документ при використанні електронного документообігу особистим електронним цифровим підписом, який надаватиме можливість ідентифікувати автора документа, а також підтверджуватиме, що відповідний документ є оригіналом.

У випадку надходження на електронну адресу суду документу без електронного цифрового підпису його автора, такий документ не має юридичної сили, підстави для обліку, обробки та реєстрації такого документа відсутні.

Для подачі документів до суду в електронній формі необхідно:

• зареєструватись у системі «Електронний суд» та подати документ за допомогою електронного кабінету у форматі електронного документу;

або

• надіслати документ з будь-якої не забороненої в Україні електронної адреси, засвідчений кваліфікованим електронним підписом.

Аналогічною є судова практика, викладена в постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 3 травня 2022 року у справі № 205/5252/19 (провадження № 61-1125св22), постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 9901/335/20 (провадження № 11-361заі20) та постанові Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 226/1863/18.

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області