Спадковий договір – це договір, за яким одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

При цьому заповіт, який відчужувач склав щодо майна, вказаного у спадковому договорі, є нікчемним.

Відповідно до пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» перехід майна від відчужувача до набувача на підставі спадкового договору не є окремим видом спадкування, а тому на відносини сторін не поширюються відповідні правила про спадкування, в тому числі право на обов’язкову частку.

Сторони у спадковому договорі:

• відчужувач – подружжя, один із подружжя або інша особа;
• набувач – фізична або юридична особа.

Відчужувачем та набувачем за спадковим договором можуть бути:

• повністю дієздатні особи;
• особи з неповною цивільною дієздатністю (особи, віком від 14 до 18 років);
• особи, цивільна дієздатність яких обмежена судом.

Набувач за спадковим договором  не відповідає за зобов’язаннями відчужувача.На відміну від спадкоємця, який прийняв спадщину та відповідно до статті 1282 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора, на набувача за спадковим договором такий обов’язок не покладається. У свою чергу, відповідно до статті 1305 ЦК України набувач у спадковому договорі може бути зобов’язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття.

Форма спадкового договору: письмова, нотаріальному посвідчена.

Спадковий договір підлягає державній реєстрації у Спадковому реєстрі.

Відповідно до Порядку державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі, затвердженого постановою Кабміну від 11 травня 2011 року №491, зі змінами,  спадковим реєстром є електронна база даних, яка містить відомості про посвідчені (складені та/або прийняті на зберігання) заповіти  і спадкові договори,  заведені спадкові справи та видані свідоцтва про право на спадщину.

Порядок ведення й користування Спадковим реєстром, внесення до нього відповідних відомостей установлюється Положенням про Спадковий реєстр, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07 липня 2011 року №1810/5, зі змінами.

До Спадкового реєстру вносяться відомості щодо державної реєстрації, зміни та розірвання спадкових договорів, а саме:

1. відчужувача (відчужувачів);
2. посвідчення спадкового договору як документа;
3. видачі дубліката спадкового договору;
4. документа, який змінює або на підставі якого розірвано спадковий договір;
5. визнання спадкового договору недійсним;
6. реєстратора.

 За формування у Спадковому реєстрі одного реєстраційного запису про посвідчення спадкового договору, змін до нього, розірвання спадкового договору, видачу дубліката з видачею відповідного витягу установлено тариф  у розмірі п’ятдесяти однієї гривні  (підпункт 3.2. пункту 3  наказу Міністерства юстиції України від 07 липня 2011 року №1810/5 «Про затвердження Положення про Спадковий реєстр»).

Особливості спадкового договору з участю подружжя.

Предметом спадкового договору може бути майно, яке належить подружжю на праві спільної сумісної власності, а також майно, яке є особистою власністю будь-кого з подружжя.

Спадковим договором може бути встановлено, що в разі смерті одного з подружжя спадщина переходить до другого, а в разі смерті другого з подружжя його майно переходить до набувача за договором.

Забезпечення виконання спадкового договору.

На майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус, який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження. Відчужувач має право призначити особу, яка буде здійснювати контроль за виконанням спадкового договору після його смерті. У разі відсутності такої особи контроль за виконанням спадкового договору здійснює нотаріус за місцем відкриття спадщини.

Розірвання спадкового договору.

Спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень.

Спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу набувача у разі неможливості виконання ним розпоряджень відчужувача.

Інші особи, у тому числі спадкоємці відчужувача, не можуть пред’являти вимоги про розірвання спадкового договору.

Припинення спадкового договору.

У разі смерті набувача спадковий договір вважається припиненим. У цьому випадку спадкоємці набувача мають право вимагати від відчужувача відшкодування витрат, яких вони зазнали при виконанні спадкового договору в тій частині зобов’язань, які були виконані набувачем до його смерті.

Якщо відповідно до спадкового договору набувач зобов’язаний був вчинити певні дії після смерті відчужувача, то у разі смерті набувача обов’язок вчинити ці дії переходить до його спадкоємців.

Визнання спадкового договору недійсним.

Спадковий договір може бути визнано недійсним із підстав, визначених нормами глави 16 ЦК України, тобто з підстав, які є загальними для правочинів.

Вимогу про визнання недійсним спадкового договору може бути заявлено як відчужувачем та набувачем, так і іншою заінтересованою особою.

У разі пред’явлення позову особою, яка не є стороною спадкового договору, необхідно перевіряти, які права  та охоронювані законом інтереси цієї особи порушено.

Матеріал підготувала заступниця директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області Олена Іпатенко.

Координаційний центр з надання правової допомоги