Кращим досвідом, прикладними знаннями ділилися представники судових рад та експерти зі Сполучених Штатів Америки, Великобританії, Канади, Данії, Литви, Португалії, Польщі, Естонії, Іспанії, Словаччини, України.

Перша сесія присвячувалася обговоренню питань про роль органів суддівського врядування в Європі. Представники Європейської мережі рад з питань правосуддя (ENCJ) – президентка Європейської мережі рад з питань правосуддя Далія Васарьєне, голова Конституційного суду Словаччини та член Словацької ради з питань правосуддя професор Ян Мазак, член Іспанської ради з питань правосуддя та колишній президент ЄМРП Нурія Діас Абад розповіли про роботу ENCJ, її місію та роль, основні стандарти й інструменти, розроблені для інституцій, які представляють незалежні суди та суддів.

Президентка ENCJ Далія Васарьєне, зокрема, поінформувала про місію Мережі – зміцнення незалежності і водночас підзвітності судової влади та сприяння впровадженню кращого досвіду з метою забезпечення надання судовою системою своєчасних, ефективних і якісних послуг на благо всіх громадян. ENCJ покращує співпрацю та взаєморозуміння серед рад суддів і членів судової системи як у державах-членах Європейського Союзу, так і в державах-кандидатах у члени ЄС.

Під час другої сесії учасники обговорили  роль ВРП у формуванні громадської довіри до судової влади. Директорка із розвитку Судової адміністрації Данії та член Робочої групи CEPEJ з якості правосуддя Мерете Екхардт, голова відділу комунікацій Національної комісії з інфраструктури, колишній голова відділу комунікацій Верховного суду Великої Британі Бен Вілсон відзначили суттєвий вплив комунікацій на репутацію органу. Окреслили шляхи налагодження відкритих відносин із медіа. Звернули увагу на важливість запровадження сталого партнерства та співпраці з різними групами користувачів і партнерами, а також проактивної комунікації з громадськістю та громадянським суспільством. Доповідачі також наголосили на потребі регулярного моніторингу та оцінювання сприйняття громадськістю Вищої ради правосуддя як інституції.

Третю сесію присвятили обговоренню питання міжнародних і європейських стандартів і практики добору суддів. Почесна головна юридична радниця Національного судового інституту (Канада), суддя Адель Кент, колишній член Словацької судової ради Павол Зілінчик, суддя Конституційного суду Польщі у відставці, колишній член 255 колегії з добору суддів Суду Європейського Союзу Мірослав Вижиковський поінформували про розробку методик та критеріїв оцінювання кандидатів на посади судді. Розповіли про інструменти та методи перевірки, дослідження матеріалів, проведення співбесіди з кандидатами. Порушили питання підвищення кваліфікації та вимог до чинних суддів для удосконалення суддівських компетенцій.

На четвертій сесії розглянули питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів та розгляду скарг. Міжнародні експерти – суддя Апеляційного суду Лісабонського судового округу, колишній керівник Кабінету віце-президента Вищої ради юстиції Португалії, Жозе Мануель Кардозо, колишня директорка і головна радниця Комісії з поведінки суддів (штат Каліфорнія, США) Вікторія Хенлі висвітлили питання, пов’язані зі стандартами доказування, конфіденційності, процедур розслідування, написання мотивованих рішень.

Під час п’ятої сесії увага була зосереджена на аналізі попереднього досвіду та практики Вищої ради правосуддя щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Учасники обговорили поточні виклики, пов’язані з розглядом залишку дисциплінарних скарг, формуванням служби дисциплінарних інспекторів. Член ВРП 2014-2019 років, колишній декан юридичного факультету Львівського національного університету Андрій Бойко звернув увагу, що Вища рада правосуддя – це орган, який є містком між судовою владою і суспільством. За його словами, від рішень ВРП в значній мірі залежить формування довіри громадськості до судової гілки влади. У цьому аспекті якість дисциплінарних проваджень має велике значення.

Директор аналітичного центру Інституту прикладних гуманітарних досліджень (м. Харків) Олександр Сердюк зосередив увагу на тому, що законодавство про дисциплінарну відповідальність прогресує, однак нині воно містить концептуальні і техніко-юридичні вади. Також він запропонував для дотримання єдності дисциплінарної практики передбачити, наприклад, принцип ротації складу палат, запровадження інституту правового висновку при розгляді справи в пленарному складі, створення бази правових позицій дисциплінарного органу.

Під час шостої сесії обговорювали аспекти роботи нових органів у системі правосуддя, у складі яких працюють міжнародні експерти – Етичної ради і Конкурсної комісії з добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Голова Етичної ради Лев Кишакевич, членкиня цієї Ради Лавлі Перлінг зосередили увагу на діяльності Етичної ради, проаналізували ефективність апробованої методики оцінювання кандидатів. Члени Конкурсної комісії з добору членів ВККС Іван Міщенко, Тед Зажечни, Роберт Брукхейсен, Сергій Верланов, Стівен Маркмен, Євген Мєзєнцев розповіли про застосування моделі позитивного відбору кандидатів до ВККСУ, яких було понад 300. Зазначили, що пріоритетним при відборі був принцип відповідності кандидатів критеріям доброчесності та професійної компетентності. Кандидатів оцінювали за розробленою Комісією методологією, співбесіди проводили у прямому ефірі, що сприяє довірі з боку громадськості. Разом з командою аналітиків члени Комісії проаналізували великий масив інформації щодо кожного кандидата для з’ясування всіх питань під час співбесід.

Під час сьомої сесії акцентувалася увага на важливості розробки стратегічного підходу як до зовнішніх, так і до внутрішніх комунікацій, у тому числі про роль членів Вищої ради правосуддя, працівників секретаріату та прес-служби ВРП в цьому процесі. Експертка Проєкту ЄС «Право-Justice» із комунікацій і судової реформи, експертка із комунікацій державних органів Анна Остапко, експерт Проєкту ЄС «Право-Justice» із комунікацій і судової реформи Іван Гісем, партнерка «BeCentric Communications and Marketing Group» Ірина Химчак розповіли про головні принципи та інструменти створення репутації, а також методи оцінки ризиків для уникнення кризових ситуацій.

Завершальна, дев’ята сесія була присвячена питанню оптимізації діяльності ВРП. Колишня голова Державної судової адміністрації Литви, експертка Проєкту ЄС «Право-Justice» Реда Молієне, юридичний радник Програми USAID «Справедливість для всіх» Сергій Сученко приділили увагу  практичним питанням діяльності Вищої ради правосуддя, зокрема посиленню лідерських позицій, стратегічному плануванню, організації управління діяльністю, автоматизації процесів, взаємодії, а також професійному розвитку членів і працівників ВРП.

Підсумовуючи роботу впродовж трьох днів, Голова ВРП Григорій Усик зазначив, що запропоновані для розгляду питання є надзвичайно актуальними, захід став майданчиком для обміну досвідом, кращими практиками. Він висловив вдячність представникам міжнародних проєктів — за організацію продуктивної роботи, доповідачам — за системний професійний аналіз тем, практичні поради. Міжнародні партнери запевнили, що підтримуватимуть Вищу раду правосуддя у побудові незалежної доброчесної підзвітної судової системи, надаватимуть методичну та експертну допомогу. Сторони визначили напрямки та формати подальшої співпраці.

У орієнтаційній сесії взяли участь від міжнародних проєктів – керівник Програми USAID «Справедливість для всіх» Девід Вон, його заступниця Наталія Петрова, керівник Проєкту ЄС «Право-Justice» в Україні Оксана Цимбрівська, міжнародна ключова експертка Проєкту ЄС «Право-Justice», керівниця судового компоненту Анна Адамська-Галант, інші експерти; від Вищої ради правосуддя - Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик, заступник Голови Вищої ради правосуддя Дмитро Лук’янов, члени Ради Оксана Блажівська, Юлія Бокова, Сергій Бурлаков, Олег Кандзюба, Олексій Мельник, Ольга Попікова, Інна Плахтій, Роман Маселко, Микола Мороз, Віталій Саліхов, Алла Котелевець, Олександр Сасевич, Олена Ковбій, Тетяна Бондаренко.

Переглянути галерею