У Верховному Суді за сприяння Асоціації суддів господарських судів України відбувся круглий стіл, присвячений змінам у правовому регулюванні економічних відносин, їх перспективам та ризикам. Лейтмотивом заходу став предметний аналіз переваг і недоліків законопроєкту № 6013 «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період», яким, серед іншого, запропоновано, визнати ГК України таким, що втратив чинність. Участь у заході взяли представники Верховної Ради України, міністерств та інших центральних органів влади, інституцій громадянського суспільства, бізнес-кіл, а також наукової спільноти.

Президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах наголосив на важливості того, щоб уся система інститутів влади та громадянське суспільство працювали консолідовано на основі зворотного зв’язку за принципом «не нашкодь». Доповідач зауважив, що законопроєкт № 6013 має прямий вплив на бізнес-клімат в Україні та ефективність економіки в цілому. При цьому спільне завдання – не тільки відновити структуру економіки після війни, а модернізувати її, адаптувати до сучасних європейських стандартів. Він зазначив, що оскільки документу бракувало комплексності та системності перед розглядом у першому читанні, до нього було подано багато зауважень і пропозицій. Після першого читання, за словами очільника УСПП, у законопроєкті, безумовно, є позитивні норми, але він потребує суттєвого доопрацювання.

Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан акцентував, що члени асоціації категорично проти реорганізації комунальних підприємств у господарські товариства, тому що це суперечить нормам Конституції України. Крім того, приватизація підприємств із тепло-, водопостачання тощо може призвести до втрати контролю органами місцевого самоврядування за наданням населенню відповідних послуг. Також доповідач зауважив про необґрунтованість положень законопроєкту щодо неможливості використання муніципального майна на підставі права оперативного управління, оскільки пропонована документом оренда такого майна призведе до додаткових видатків з місцевих бюджетів.

Голова Всеукраїнського конгресу фермерів Іван Слободяник сказав про неприпустимість скасування такої форми підприємницької діяльності, як фермерські господарства. Саме така організація фермерства запобігає рейдерству, адже у фермерському господарстві можуть брати участь тільки члени сім’ї засновника такого господарства. Крім того, це є запобіжником поглинання фермерських господарств великими аграрними компаніями. Доповідач наголосив, що сімейні фермерські господарства – це європейська практика. Крім того, в разі їх ліквідації лишаються відкритими питання: що буде із землею, якою володіють фермерські господарства на праві постійного користування, що буде із землею, виданою фермерам саме для створення фермерського господарства, та ін. «Ідея уніфікації законодавства слушна тому, що це дійсно допоможе залучати інвестиції. Але необхідно врахувати наші зауваження», – закликав Іван Слободяник.

Представник НАК «Нафтогаз України» Олександр Шведенко зазначив, що компанія загалом підтримує законопроєкт, вважає його корисним для розвитку економіки та залучення інвестицій. Проте деякі його положення потребують доопрацювання. Зокрема, цей документ не охоплює коло суб’єктів, які сьогодні використовують державне майно і не належать до категорій державних чи казенних підприємств. Ідеться про операторів підземних газосховищ та газорозподільних мереж. Вони лишаються поза увагою законодавчого регулювання. Так, передбачається можливість передачі об’єктів державної і комунальної власності в управління за результатами проведення конкурсів. І цей порядок стосується виключно майна, що належало державним або комунальним підприємствам. До суб’єктного складу учасників цих відносин не включені суб’єкти, які використовували майно на інших правових титулах, ніж право господарського відання чи оперативного управління.

Крім того, доповідач звернув увагу на п. 1 ч. 2 ст. 23 законопроєкту, яка передбачає право органів державної влади і місцевого самоврядування застосовувати адміністративно-господарські санкції у вигляді вилучення прибутку або доходу юридичних осіб. «Це суперечлива норма, оскільки позбавлення власника його майна має відбуватися виключно за рішенням судових органів», – сказав він.

Представник Незалежної асоціації банків України Сергій Панов зазначив, що ГК України в цілому не додає бізнесу визначеності та не виконує регуляторної функції, що притаманно іншим кодексам. Наявність у деяких країнах дуалізму кодексів (цивільного й торговельного або комерційного) не означає, що ГК України відповідає вимогам сучасності. На думку доповідача, він потребує глибокої переробки й гармонізації відповідно до сучасних умов, задля створення оновленого кодифікованого нормативного акта.

Заступник голови правління АТ «Ощадбанк» Арсен Мілютін зазначив, що для іноземних і українських інвесторів важливим є європейський бізнес-кодекс. Тому, на його думку, треба створити дуже якісний сучасний бізнес-кодекс на базі ГК України для того, щоб Україна, яка рухається в ЄС, вийшла з війни з оновленим сучасним інвестиційним європейським законодавством. При цьому, зауважив спікер, до кодексу варто інкорпорувати багато різних законів, які регулюють ті чи інші сфери економічної діяльності.

Заступник директора Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Віктор Новіков підтримав позицію колег із банківського сектору. Зазначив, що банківська стабільність дуже крихка, вона може залежати навіть від певних слів політиків, а тим більше – від зміни законодавства, особливо в такий час. Доповідач сказав, що ФГВФО зацікавлений у тому, щоб на законодавчому рівні було врегульовано виведення банків з ринку. Раніше цим займалися господарські (арбітражні) суди, а з 2012 року цю функцію переклали на Фонд. «Хоча ми за те, щоб виведення банків з ринку контролювалося судовою владою», – сказав він.

Голова Національної асоціації арбітражних керуючих України Олександр Бондарчук наголосив, що ухвалення законопроєкту створить великі ризики як для економіки в цілому, так і у сфері банкрутства. Він зауважив, що через війну підприємства стикаються з неможливістю виконувати зобов’язання, знищуються їхні виробничі потужності, вони втрачають ринки збуту, знижується інвестиційна привабливість їхніх активів. «У цих умовах необхідна послідовність економічної політики держави та стабільна судова практика», – сказав він, звернувши увагу на те, що для іноземних інвесторів дуже важливими чинниками є прогнозованість, стабільність економічного й податкового законодавства, а революційні зміни їх відлякують.

Доповідач навів низку застережень щодо прийняття законопроєкту. Зокрема, зруйнується усталена судова практика правозастосування у сфері господарських відносин. Ще одна проблема – зміна термінології та понятійного апарату чинного господарського законодавства, на якому ґрунтується, в тому числі, діяльність арбітражних керуючих. Також виникнуть нові неконтрольовані ризики, в тому числі корупційні, ризики рейдерства.

Арбітражна керуюча Олена Волянська зауважила, що спричинені прийняттям законопроєкту проблеми призведуть до великої кількості процедур банкрутства, що будуть зупинені, правової невизначеності та потреби долання її силами судової системи, як це часто буває, коли закон характеризується низькою юридичною технікою, прогалинами. Також можуть виникнути проблеми з виведенням з ринку державних підприємств через зміну корпоративного управління та системи речових прав на майно таких підприємств. «Звичайно, суди будуть намагатися застосовувати законодавство. Вони мають досвід – застосовують не дуже досконале банкрутне законодавство і знаходять рішення», – переконана доповідачка.

Заступник директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Олександр Чорнобай зазначив, що норми законопроєкту загалом не можуть вплинути на процес виконання рішень. У разі його прийняття треба буде внести зміни до низки законодавчих актів щодо виконання рішень, за якими боржниками є державні органи. На його думку, реорганізація підприємств може створити певні ускладнення, пов’язані з процедурою правонаступництва під час виконання рішень судів стосовно таких підприємств, за якими відкриті виконавчі провадження та які перебувають на виконанні. Тож, зауважив доповідач, виникне велика кількість звернень до судів щодо заміни сторони виконавчого провадження. «В органах ДВС тільки щодо державних підприємств відкрито понад 40 тис. виконавчих проваджень. Тому буде додаткове навантаження на виконавців і на суди», – сказав він.

Народний депутат України Сергій Власенко висловив застереження з приводу прийняття змін у сфері економічних правовідносин та закликав ще раз проаналізувати ризики, які можуть виникнути. Він також зазначив, що хоча ГК України і треба модифікувати, проте ці зміни не повинні руйнувати тих правовідносин, які вже склалися та існують.

Уповноважений представник політичної партії «Європейська Солідарність» Андрій Лига зазначив, що законопроєкт № 6013 суперечить Конституції України, руйнує права суб’єктів власності й господарювання, соціальну спрямованість економіки, практичну можливість для відмежування підприємницької діяльності від іншої діяльності людини. Крім того, прийняття цієї законодавчої ініціативи може вплинути на судову систему України через унеможливлення чіткого, предметного визначення юрисдикції господарських судів України, а їх існування стане невизначеним. За словами спікера, втрата чинності ГК України створює підстави для нових спорів суб’єктів господарювання та несе величезний ризик дестабілізації майнових правовідносин в Україні.

Директор Державної установи «Інститут економіко-правових досліджень імені В. К. Мамутова Національної академії наук України», доктор юридичних наук, професор Володимир Устименко звернув увагу на те, що перш ніж внести зміни до законодавства, слід обговорити наявні в ньому проблеми, проаналізувати регуляторний вплив запропонованого законопроєкту та визначити декілька альтернативних шляхів вирішення проблемних питань.

Віцепрезидент Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор Наталія Кузнєцова зауважила, що норми законопроєкту № 6013 жодним чином не спрямовані на ліквідацію системи господарських судів, обмеження законодавства, яке регулює економічну діяльність, та наукової діяльності у цій сфері. Також вона додала, що економічне законодавство має модернізуватися в напрямі забезпечення інвесторам зрозумілого правового поля, комфортного податкового і митного законодавства та захисту інвестицій.

На думку завідувача кафедри економічного права та економічного судочинства Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктора юридичних наук, професора Вікторії Рєзнікової, крім законопроєкту № 6013, ключову небезпеку становить законопроєкт № 8205 «Про особливості припинення за рішенням власника державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 % відсотків акцій (часток) належать державі». Обидва ці законопроєкти, на переконання спікера, відкривають шлях до виведення майна з державної власності у позаприватизаційний спосіб.

Прийняття законопроєкту № 6013 може спричинити послаблення держави, що є неприпустимим в умовах війни. На цьому наголосила доктор юридичних наук, професор, професор кафедри цивільного права і процесу Донецького національного університету імені Василя Стуса Олена Беляневич. Спікерка підтримала позицію тих колег, які вважають, що за цим законопроєктом стоїть ідея про перерозподіл відносин власності в суспільстві, а його справжня мета – примусова реорганізація в господарські товариства всіх суб’єктів господарювання усіх форм власності. В умовах воєнного стану – це ризики національній безпеці, обороні, це корупційні, економічні та правові ризики. Зрештою, така мета суперечить Конституції України, яка декларує в Україні економічну багатоманітність. На її думку, механізми реалізації законопроєкту № 6013, у разі його прийняття, відкриють не вікно можливостей, а «скриньку Пандори».

Необхідно, з одного боку, модернізувати національне економічне законодавство з тим, щоб воно відповідало єврейському правопорядку, а з другого – зберегти всі позитивні напрацювання, вберегти те, що належно функціонує та забезпечує можливість країни розвиватися навіть у таких складних умовах, як зараз. На цьому акцентував Секретар Великої Палати Верховного Суду Віталій Уркевич. При цьому він запевнив, що судді господарської юрисдикції готові до розгляду спорів, яким би правове регулювання не було. «Верховний Суд розпочав роботу щодо систематизації практики Суду ЄС з тим, щоб, коли Україна здобуде статус члена ЄС, наша судова система була готова до розгляду складних економічних спорів», – поінформував присутніх Секретар ВП ВС.

Підбиваючи підсумки круглого столу, голова Південно-західного апеляційного господарського суду, голова Асоціації господарських судів України Наталія Богацька зазначила, що система господарських судів вимушена звернути увагу законотворців на ризик утворення правового вакууму в разі прийняття законопроєкту № 6013 та застерегти, що статті 3, 42, 52, 55 чинного ГК України є вкрай важливими, відіграють фундаментальне та системоутворювальне значення для господарського судочинства, вони є основою для визначення суб’єктної та предметної судової юрисдикції, закладають критерії та можливості для визначення спору як господарського.

Спікерка акцентувала на тому, що такі базові терміни, як «господарська діяльність», «господарські відносини», «суб’єкти господарювання», «підприємницька діяльність», «некомерційне господарювання» тощо, мають бути збережені. Пріоритетним є збереження та розвиток кодифікації господарського законодавства, а щонайменше – закріплення відповідних ключових понять у ст. 20 ГПК України шляхом внесення до неї необхідних змін і доповнень.

За словами Наталії Богацької, практика діяльності господарських судів засвідчила, що ст. 16 ЦК України для потреб захисту прав та інтересів учасників господарських відносин об’єктивно недостатньо, оскільки ця норма не враховує специфіки господарських відносин.

Учасники круглого столу дійшли згоди в тому, що важливим напрямом подальшого розвитку України є активізація роботи із вдосконалення правового регулювання економічних відносин з урахуванням сучасних потреб, зумовлених воєнним станом та очікуваними трансформаціями в економіці повоєнного періоду і якісно новими євроінтеграційними процесами. На цьому наголосила голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Лариса Рогач, озвучуючи деякі консолідовані висновки за результатами заходу.

Голова КГС ВС переконана, що основою вдосконалення правового регулювання економічних відносин є баланс публічних і приватних інтересів, що виключатиме домінування тих чи інших підходів та концепцій до побудови системи економічного законодавства України. Запропоновані в цьому контексті проєкти, зокрема законопроєкт № 6013, повинні мати належне наукове обґрунтування, відповідати сучасним тенденціям розвитку науки й не суперечити міжнародним зобов’язанням України та Конституції України.

«ГК України потребує осучаснення: виключення норм, які дублюються в ЦК України, виключення бланкетних та декларативних норм, компактизації, встановлення норм правової поведінки, які є спеціальними для більшості суб’єктів господарювання. І для цього треба створити робочу групу із залученням представників професійних асоціацій та науковців для вдосконалення господарського законодавства відповідно до вимог часу задля підвищення ефективності захисту прав і законних інтересів держави та суб’єктів господарювання», – резюмувала Лариса Рогач.

Із виступами учасників під час першої частини заходу можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/3ZydrK5.

Верховний Суд