З ухваленням КУзПБ змінився вектор справ про банкрутство. Тепер головна мета – не відновлення платоспроможності боржника, а захист кредиторів, зокрема шляхом використання інститутів банкрутства, які дають змогу шукати активи й погашати заборгованість. Водночас те, що вказаний Кодекс став більш прокредиторським, не означає, що процедури банкрутства не передбачають захист інтересів боржника, який полягає, наприклад, у введенні мораторію на задоволення вимог кредиторів, уникненні солідарної відповідальності керівника боржника чи можливості припинити зобов’язання через процедуру ліквідації.

Про це зауважив суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді Сергій Жуков під час онлайн-зустрічі з правниками на тему «Банкрутство та неплатоспроможність: сама суть. Новітні тенденції судової практики Верховного Суду».

Спікер наголосив, що перевагою процедур банкрутства є те, що майно підприємства, придбане з дотриманням усіх процедур банкрутства, перестає мати свою історію і бути токсичним, а також стає привабливим для майбутнього інвестування.

Розповідаючи про основні характеристики таких судових процедур у справі про банкрутство, як процедура розпорядження майном боржника – юридичної особи та процедура реструктуризації боргів боржника – фізичної особи, суддя зазначив про одну важливу досудову процедуру банкрутства. Це досудова санація боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство. Вона ініціююється виключно боржником і є проявом добровільної згоди боржника та його кредиторів на врегулювання відносин стосовно заборгованості.

Щодо банкрутства юридичних осіб Сергій Жуков пояснив, що відкриття провадження у справі про банкрутство може відбуватися за ініціативою кредиторів або боржника. Незалежно від того, за чиєю ініціативою до господарського суду надійшла заява про відкриття провадження, є дві стадії руху такої заяви:

1) прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду в підготовчому засіданні;

2) розгляд питання про відкриття провадження у справі про банкрутство з постановленням відповідної ухвали, якою або відкривається таке провадження, або постановлюється ухвала про відмову у його відкритті.

У разі одночасного подання декількох заяв кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо того самого боржника господарський суд у підготовчому засіданні розглядає заяву, яка надійшла першою. Лише після встановлення необґрунтованості (необхідності повернення без розгляду) першої заяви суд розглядає по суті наступні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова ВС від 7 грудня 2022 року у справі № 910/644/22).

Основне завдання господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, під час застосування до боржника такої судової процедури, як розпорядження майном боржника, – розгляд вимог кредиторів у справі про банкрутство. Тож на прикладі постанови ВС від 30 листопада 2022 року у справі № 904/5819/20 доповідач розповів про роль та обов’язки суду під час такого розгляду. Комплексне дослідження доказів щодо їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є суттю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. Відповідно до статей 45–47 КУзПБ суд, розглядаючи кредиторські вимоги, має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір, тощо), перевірити їх, надати оцінку невідповідностям (за їх наявності), аргументам, запереченням щодо цих вимог, з урахуванням чого з’ясувати, чи є відповідні докази підставою для виникнення в боржника грошового зобов’язання.

У контексті відновлення платоспроможності фізичної особи Сергій Жуков зазначив, що банкрутство фізичних осіб – відносно новий інститут для України, який запрацював із моменту введення в дію КУзПБ. «Це певна пільга, надана законодавцем, для можливості фізичної особи позбутися своїх боргів. Але така особа має бути добросовісною та дотримуватися всіх положень Кодексу, для того щоб справді перейти до процедури погашення і щоб не відбулося закриття провадження у справі про неплатоспроможність», – акцентував спікер.

Зокрема, щодо закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи в разі невідображення в декларації інформації про майновий стан членів сім’ї боржника у зв’язку з ненаданням ними відповідної інформації важливо вказати, що надання повної і достовірної інформації в декларації про майновий стан є процесуальним обов’язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи (постанова ВС від 8 грудня 2022 року у справі № 916/1941/21).

Суддя резюмував, що саме процедури банкрутства підтримують баланс платоспроможності, а практика Верховного Суду вже ліквідувала певні прогалини законодавства про банкрутство як щодо юридичних, так і щодо фізичних осіб.

Детальніше про покладення на керівника боржника солідарної відповідальності, особливості ліквідаційної процедури банкрутства, визнання фізичної особи банкрутом, введення процедури погашення боргів та інші питання – у відеозаписі онлайн-зустрічі: https://youtu.be/Aj0QxelbjD0.

Із презентацією Сергія Жукова можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/3kLTHDT.

Захід організовано Верховним Судом спільно з Асоціацією правників України.

Верховний Суд