Політичне керівництво російської федерації не приховує мету агресії проти України – це знищення українського народу. Президент держави, у якій фактично немає демократичних цінностей, верховенства права та незалежного суду, заперечує право України на існування і, виправдовуючи агресивну війну, виставляє в негативному світлі формування в Україні таких інституцій, як Вища рада правосуддя та Вищий антикорупційний суд.

Про це зазначив Голова Верховного Суду Всеволод Князєв під час конференції «Об’єднані заради справедливості». Його виступ відбувся в межах панелі «Жорстокі злочини – російський наратив і спроби знищити право українського народу на існування як нації».

«Умисне знищення обʼєктів цивільної інфраструктури, зокрема енергетичної, щоразу призводить до загибелі десятків мирних людей, і це, безперечно, розуміють російські військові. Слід розмежовувати міжнародний злочин геноциду, за який нестиме відповідальність вище політичне та військове керівництво держави-агресора, і злочин геноциду, який передбачений КК України. Хто є суб’єктом цього злочину – непросте й дискусійне запитання, яке невдовзі постане перед українськими судами», – зауважив Голова ВС.

Також Всеволод Князєв поінформував, що на розгляді Великої Палати ВС зараз перебуває справа, виключна правова проблема в якій стосується визначення субʼєкта злочину агресії. Верховний Суд повинен вказати, хто має нести відповідальність: вище військово-політичне керівництво держави-агресора чи безпосередньо комбатант. Рішення, яке буде ухвалено в цій справі, спрямує судову практику в сотнях подібних кримінальних проваджень.

Обговорення цієї проблеми – один зі складників нашого спільного завдання – притягнення всіх винних у злочинах, вчинених країною-агресором, до відповідальності. Не лише кримінальної, а й цивільної. Держава, яка веде агресивну війну, не має розраховувати на дотримання принципу її судового імунітету. Безумовно, для виконання рішень українських судів нам необхідна підтримка міжнародної спільноти», – наголосив Всеволод Князєв.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук акцентував на питанні щодо створення комплексного міжнародного компенсаційного механізму, першою складовою частиною якого має стати укладення багатосторонньої міжнародної угоди. Такий механізм має охоплювати всі види шкоди, завданої росією. Насамперед ідеться про шкоду, завдану життю та здоров’ю людей, моральну шкоду й матеріальні збитки, включно з упущеною вигодою.

Другий важливий крок – це створення міжнародного реєстру збитків як єдиного прозорого механізму фіксації завданої Україні шкоди, формування компенсаційної комісії – органу, який розглядатиме всі претензії щодо компенсації, та компенсаційного фонду, що акумулюватиме заморожені російські активи.

Також Руслан Стефанчук звернув увагу на питання, що мають бути вирішені на національному рівні, зокрема в законодавчій площині. Серед них – формування чіткої, зрозумілої та неоспорюваної методики обчислення шкоди, яка обліковуватиметься в реєстрі.

Міністр енергетики України Герман Галущенко наголосив, що жодна з країн у світі не зазнавала таких масованих атак на об’єкти енергетичної інфраструктури, яких із 10 жовтня 2022 року зазнає Україна. Внаслідок ворожих обстрілів було пошкоджено 50 % таких обʼєктів по всій території країни. Міністр зауважив, що ціллю цих регулярних атак є цивільна інфраструктура й мирне населення, тому дуже важливо притягнути кожного, хто до цього причетний, до відповідальності за вчинені злочини та порушення Женевських конвенцій.

Крім того, Герман Галущенко зауважив, що слід надати належну юридичну оцінку діям росіян, що мають місце на захопленій окупантами Запорізькій атомній електростанції, оскільки вони загрожують безпеці не лише України, а й усього світу.

Генеральний прокурор Естонії Андрес Пармас зосередився на дискусійному питанні щодо кваліфікації злочинів, вчинених росією проти України, та акцентував на складності доказування в судових процесах стосовно таких правопорушень. Водночас він зауважив, що риторика керівництва рф і наративи, які росія поширювала впродовж багатьох років, прямо свідчать про її спробу знищити право українського народу на існування та національну ідентичність.

Керівник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора Юрій Бєлоусов зауважив, що метою російського терору мирного населення є примушування українців здатися, знищити нас як націю, про що відкрито заявляє керівництво рф. За його словами, «денацифікація» є синонімом геноциду – найстрашнішого злочину з усіх можливих. Один із доказів цього злочину – запровадження російськими військовими системи «фільтрації» населення на окупованих територіях, депортація, психологічне насильство, катування та вбивства українців, які мають активну громадянську позицію.

Старший науковий співробітник коледжу Мессі, спеціальний радник з питань геноциду в Міжнародному кримінальному суді професор Пайям Ахаван зазначив, що МКС і спеціальні трибунали застосовували вузьке тлумачення поняття геноциду. Також він звернув увагу на особливості складу цього злочину, акцентувавши на проблемних аспектах його кваліфікації, та наголосив на важливості комплексного підходу до процесу доказування.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що, за даними Моніторингової місії ООН з прав людини, станом на 23 лютого 2023 року окупаційні війська в Україні вбили 8006 цивільних осіб. Утім, ця цифра відображає ситуацію лише на тій території, що перебуває під фактичним контролем української влади, і після деокупації всіх захоплених ворогом територій, очевидно, кількість жертв серед цивільного населення виявиться в рази більшою. Водночас згідно з офіційно підтвердженими даними 16 221 дитина була примусово депортована з тимчасово окупованих населених пунктів України на територію рф.

За словами омбудсмена, непокараність зла нормалізує його, тому питання створення спеціального міжнародного трибуналу – це питання справедливості для всього світу.

У межах заходу Голова ВС також провів робочі зустрічі з прокурором МКС Карімом Ханом, європейським комісаром з питань юстиції Дідьє Рейндерсом, Генеральним прокурором Естонії Андресом Пармасом і Генеральним директором Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Крістосом Джакомопулосом. 

Верховний Суд