Через повномасштабне вторгнення росії на територію України тема злочинів проти основ національної безпеки набула особливої актуальності. Із цими складами злочинів пов’язані найактивніші дискусії вчених-криміналістів, практиків і міжнародних партнерів, які працюють з Україною в юридичному полі.

На цьому наголосила секретар Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Наталія Антонюк під час лекції в межах правового практикуму. Вона зауважила, що такі дискусійні питання зумовлені передусім тим, що з початку повномасштабного вторгнення росії законодавець вносив зміни до розд. І «Злочини проти основ національної безпеки України» Особливої частини КК України декілька разів. При цьому до 2014 року – початку російської агресії в Криму, Донецькій та Луганській областях – цей розділ взагалі не змінювався. Зараз склади злочинів, передбачені розд. І КК України, активно застосовуються на практиці. У зв’язку із цим виникає чимало проблемних запитань, відповіді на які неможливо знайти в старих науково-практичних коментарях та працях науковців.

Під час лекції Наталія Антонюк зупинилася на аналізі дискусійних питань, які стосуються складів злочинів, передбачених ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), ст. 111 (державна зрада), ст. 111-1 (колабораційна діяльність), ст. 111-2 (пособництво державі-агресору), ст. 436-2 (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників) КК України.

Лекторка висвітлила питання щодо можливості визнання суб’єктами деяких злочинів проти основ національної безпеки депутатів законотворчого органу іншої держави, а також стосовно повідомлення учасників про кримінальне провадження в Україні, якщо провадження слухається in absentia, та застосування цифрових доказів.

Наталія Антонюк звернула увагу на те, що такі особи не мають імунітету і якщо вони вчинили дії, які підпадають під кримінально каране діяння за українським законодавством, то вони можуть притягуватися до кримінальної відповідальності. За КК України, іноземці або особи без громадянства підлягають в Україні відповідальності за цим Кодексом у випадках, якщо вони вчинили тяжкі або особливо тяжкі злочини проти інтересів України. Як повідомляти таких осіб про кримінальне провадження? Суддя радить обирати такі способи повідомлення, які б дали змогу особі дізнатися про кримінальне провадження щодо неї (зокрема, за допомогою месенджерів, соціальних мереж, повідомлень за місцем роботи, повідомлень у ЗМІ, привернення уваги української та міжнародної громадськості).

Як зауважила насамкінець Наталія Антонюк, попри те, що Україна перебуває у стані війни, усі представники юридичної професії мають уважно й відповідально ставитися до своєї роботи, адже до нашої держави сьогодні прикута пильна увага європейської спільноти. Європейці розуміють і поділяють наші прагнення рухатися в напрямі євроінтеграції, а те, що ми сповідуємо європейські цінності, якраз і демонструє відмінність між Україною та державою-агресором. Така різниця має проявлятися не лише на словах, а й у діях.

Правовий практикум «Злочини проти основ національної безпеки: правова доктрина та судова практика» організований юридичним порталом «Ratio Decidendi» 24 лютого 2023 року.

Верховний Суд