У Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду відбулася розширена нарада за участю суддів КГС ВС та керівництва апеляційних і місцевих господарських судів щодо підсумків роботи господарських судів України у 2022 році.

Під час відкриття заходу голова КГС ВС Лариса Рогач привітала колег із Днем єднання і присутні вшанували хвилиною мовчання загиблих унаслідок збройної агресії росії. Лариса Рогач зазначила, що повномасштабне вторгнення рф в Україну змінило звичний спосіб життя, нестандартні ситуації змусили вдаватися до нестандартних рішень, у тому числі щодо забезпечення безперебійної роботи судів.

За словами очільниці КГС ВС, нині особливість роботи кожного окремого суду визначається з огляду на поточну ситуацію у відповідному регіоні: «На сьогодні господарські суди умовно можна поділити на ті, що взагалі не можуть працювати (їхні справи передано до інших судів, що розташовані на більш безпечних територіях), ті, що працюють у штатному режимі з дотриманням рекомендацій стосовно безпеки, та ті, режим роботи яких максимально наближений до штатного (господарські суди Запорізької, Донецької, Харківської і Луганської областей та Східний апеляційний господарський суд). Загалом господарське судочинство продовжує здійснюватися, справи розглядаються, рішення ухвалюються».

Водночас Лариса Рогач констатувала, що кількість судових справ зменшилася, адже значна частина суб’єктів господарської діяльності та фізичних осіб у зв’язку з воєнними діями була змушена тимчасово обмежити чи зовсім припинити свою роботу. Так, за оцінками Європейської бізнес-асоціації, лише 17 % компаній працюють у повному обсязі, а кожна третя не працює. Проте для українського бізнесу, як і для всієї країни, зараз найголовнішим пріоритетом є наша Перемога. Саме після неї особливо зросте попит і на судовий захист, який суб'єктам господарювання можуть надати суди господарської юрисдикції.

«Попри складні часи система господарських судів укотре довела, що вона є організованою, стабільною та такою, що відповідає потребам господарських відносин в оперативному і кваліфікованому вирішенні спорів», – наголосила спікерка та детально зупинилася на статистичних показниках роботи за звітний рік.

Так, місцеві господарські суди у 2022 році розглянули понад 59 тис. справ. Структурний аналіз цих справ за категоріями з року в рік характеризується стійкою тенденцією, зокрема:

– найбільшу питому вагу традиційно мають спори майнового характеру та щодо виконання договорів (понад 37 тис.);

– спорів, пов’язаних з банкрутством, – майже 10 тис.;

– спорів у сфері земельних відносин – понад 2 тис.;

– спорів про укладення, зміну, розірвання договорів та визнання їх недійсними – майже 2 тис.

Середній рівень навантаження на одного суддю місцевого господарського суду у 2022 році становив 359 звернень, що перебували на розгляді.

Переважна більшість (82,8 %) судових рішень судів першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства й набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Водночас в апеляційному порядку впродовж 2022 року розглянуто по суті понад 13 тис. скарг, зокрема:

– майнового характеру та щодо виконання договорів – 6 тис.;

– пов’язаних з банкрутством – 1,7 тис.;

– про укладення, зміну, розірвання договорів та визнання їх недійсними – 1,2 тис.;

– із земельних відносин – 1,2 тис.

Середній рівень навантаження на одного суддю апеляційного господарського суду у 2022 році становив 268 звернень, що перебували на розгляді.

Аналізуючи один з основних показників роботи господарських судів – надходження звернень до господарських округів, голова КГС ВС констатувала незначне зменшення їх кількості порівняно з аналогічним показником 2021 року у відносно безпечних регіонах північно-західних областей і суттєве зниження показників у найбільш постраждалих.

Щодо результатів роботи касаційної інстанції Лариса Рогач наголосила, що вони безпосередньо залежать від якості виконання роботи судами першої та другої інстанцій.

Так, протягом 2022 року в КГС ВС надійшло для розгляду 6,8 тис. звернень до судових палат, зокрема:

– для розгляду справ про банкрутство – 2 тис.;

– для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством – 1 тис.;

– для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів – 1,5 тис.;

– для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності – 2,4 тис.

За основними критеріями в касаційному порядку розглянуто справ:

• 1,7 тис. – майнового характеру щодо виконання договорів та про укладення, зміну, розірвання договорів і визнання їх недійсними;
• 420 – щодо захисту права власності;
• 401 – з корпоративних відносин;
• 782 – пов’язані з банкрутством;
• 510 – із земельних відносин;
• 68 – щодо захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності;
• 115 – пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством;
• 525 – із недоговірних зобов’язань;
• 107 – у категорії «Інші спори».

За результатами судового розгляду в 1,3 тис. справ судові рішення судів апеляційної інстанції змінено та скасовано повністю або частково, що становить 26,8 % від розглянутих справ. При цьому 0,8 тис. судових рішень апеляційних судів чи 17 % від розглянутих по суті (4,8 тис.) скасовано й передано на новий розгляд до господарських судів у зв’язку з порушеннями норм матеріального та процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору. Крім того, 152 судових рішення апеляційних судів скасовано з ухваленням КГС ВС нового рішення у справі, що становить 3,2 % від розглянутих судових справ у касаційному порядку.

На розгляді судових палат та об’єднаної палати КГС ВС перебувало 74 справи, з яких розглянуто по суті 57. На розгляд Великої Палати Верховного Суду з КГС ВС передано 40 справ.

У 2022 році середній рівень навантаження на суддів КГС ВС з урахуванням їх фактичної чисельності становив 256 процесуальних звернень, що перебували на розгляді, зокрема в судових палатах:

– для розгляду справ про банкрутство – 272;

– для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством – 234;

– для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів – 242;

– для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності – 262.

У КГС ВС показник ефективності здійснення судочинства становить 105 %, що, за словами Лариси Рогач, свідчить про раціональне планування і розподіл ресурсів для своєчасного розгляду судових справ. Водночас вона запевнила, що зменшення кількості справ у судах за час війни та, відповідно, зменшення середнього навантаження на суддів є тимчасовим явищем. Адже основні категорії справ, які розглядають господарські суди, тісно пов’язані з економікою країни й потребують невідкладного та якісного вирішення. У нинішніх воєнних умовах особливо актуальним є оперативний розгляд справ, що впливають на оборонну і соціальну сфери (паливо, електроенергія, комунальні послуги, продукти харчування тощо), а також необхідність вжиття заходів забезпечення позову та їх скасування (серед іншого, арешт обігових коштів підприємства).

Тож, на переконання очільниці КГС ВС, для громадян і бізнесу дуже важливо мати впевненість у завтрашньому дні, гарантовану можливість налагодження належних процесів запобігання різноманітним конфліктам, які можуть виникнути з приводу тих чи інших благ, та їх розв’язання, що є одним із найважливіших напрямів на шляху європейської інтеграції України. Найвагомішим аргументом довіри до суду, на її думку, є правильне судове рішення, його якісна сторона й можливість кожного громадянина реалізувати право на доступ до суду, що дасть змогу забезпечити, зокрема, інвестиційну привабливість української економіки для іноземних і вітчизняних компаній, зростання української конкурентоздатної економіки, уніфікацію правозастосовної практики та наближення її до міжнародних стандартів судочинства.

Водночас Лариса Рогач нагадала, що парламент у першому читанні прийняв проєкт Закону України «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період» від 9 вересня 2021 року (реєстраційний № 6013).

«КГС ВС неодноразово висловлював спільну думку судів господарської юрисдикції про те, що робота з модернізації правового регулювання засад господарювання в Україні й господарських відносин, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між учасниками відповідних правовідносин, повинна ґрунтуватися на збереженні в національній правовій системі єдиного кодифікованого акта в цій сфері шляхом удосконалення його положень і положень інших актів законодавства, усунення дублювання їх приписів, оновлення норм з урахуванням сучасного економічного розвитку України, пріоритетних напрямів розбудови держави. Аналогічної позиції дотримується чимало науковців, юристів-практиків, інших фахівців у галузі економіки й господарського права. На наше переконання, економічні реформи і процеси модернізації правил ведення бізнесу повинні супроводжуватися відповідальним ставленням, дотриманням вимог обґрунтованості та професіоналізму, конструктивним вирішенням наявних проблем суб’єктів господарювання. При цьому скасування ГК України не може бути метою реформи, оскільки лише системна робота щодо синхронної рекодифікації цивільного й господарського законодавства із залученням учених, юристів-практиків, суддів усіх рівнів і юрисдикцій, у тому числі Верховного Суду, із чітко визначеною заздалегідь концепцією, а також щодо забезпечення дієвості положень оновленого ГК України може бути визначена як перспективна в контексті сприяння бізнес-середовищу, проведення реформ у сфері економіки і їх адекватного правового забезпечення на засадах міжнародних зобов’язань України», – підкреслила спікерка.

Лариса Рогач зауважила, що скасування ГК України за відсутності іншого належного регулювання зруйнує законодавчий фундамент для бізнесу, розбалансує судову практику щодо предметної та суб’єктної юрисдикції. Тому саме модернізація (адаптація) господарського (економічного) законодавства України до права ЄС, вдосконалення національного законодавства згідно із зобов’язаннями, визначеними Угодою про асоціацію з Європейським Союзом, а не визнання таким, що втратив чинність, ГК України сприятимуть здійсненню підприємницької діяльності в Україні відповідно до законодавчої практики країн ЄС, покращить інвестиційну привабливість українського економічного ринку.

Отже, на переконання очільниці КГС ВС, при запровадженні будь-яких змін до системи судочинства сама суть права на судовий розгляд не повинна ставитися під загрозу. Інакше кажучи, кожній особі має бути забезпечено доступну й ефективну можливість оскаржити до суду дії влади, юридичних або приватних осіб, які порушують її інтереси. Це стосується встановлення пропорційних формальних вимог, розумних строків, розміру судового збору, дотримання процесуальних правил учасниками і сторонами, надання доступу до інформації, забезпечення гласності та відкритості судового процесу тощо. Саме такі європейські цінності понад три десятиліття незалежності були та повинні й надалі залишатися для України критеріями визначення напрямів розвитку й удосконалення вітчизняного законодавства, покращення функціонування органів судової влади. Адже метою здійснення правосуддя є насамперед забезпечення права на справедливий суд.

«Для пересічного громадянина не має значення, скільки ланок існує в судовій системі. Для нього головне – мати можливість захистити свої права в суді та бажано отримати належний захист уже в першій інстанції. Водночас якщо такого захисту фізична або юридична особа не отримала, вона має передбачене Конституцією України право оскаржити таке рішення. Отже, основним завданням є вжиття всіх необхідних заходів, щоб забезпечити право на справедливий судовий розгляд, а також на відповідне оскарження судового рішення », – акцентувала Лариса Рогач.

Наостанок доповідачка поінформувала, що КГС ВС не лише здійснює правосуддя, а й активно допомагає Збройним Силам України. Зокрема, Верховний Суд перерахував на потреби армії понад 289 млн грн, з них лише КГС ВС – понад 58 млн грн. Крім того, в лавах ЗСУ і територіальної оборони перебувають судді та працівники судів, у тому числі господарської юрисдикції. Також вони активно займаються волонтерством і донорством крові. «Ми зобов’язані показати всьому світу нашу єдність та незламність духу. Саме наша спільна Перемога надасть змогу створити нові умови, за яких бізнес, як вітчизняний, так і іноземний, не боявся б працювати та розвиватися в Україні», – впевнена очільниця КГС ВС.

Із презентацією голови КГС ВС Лариси Рогач можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/3SfpMjB.

Під час розширеної наради присутні очільники апеляційних і місцевих господарських судів мали змогу порушити й обговорити наболілі для них проблеми, зокрема, фінансового та кадрового забезпечення.

Також було заслухано інформацію про діяльність судових палат КГС ВС у 2022 році та звіт заступника керівника апарату ВС – керівника секретаріату КГС ВС.

Верховний Суд