Цього тижня делегація Верховного Суду на чолі з Головою ВС Всеволодом Князєвим відвідала Лондон з офіційним візитом на запрошення уряду Сполученого Королівства і Британського інституту міжнародного та порівняльного права, що реалізовує в Україні спільні проєкти у сфері правосуддя.

Судді ВС під час круглого столу «Українські суди та система правосуддя в умовах повномасштабної війни» проінформували його учасників про ситуацію в Україні після початку повномасштабного вторгнення російських військ.

Голова ВС подякував британським колегам за постійне сприяння Україні під час цієї війни, за лідерську роль Великої Британії в усіх сферах підтримки України, зокрема судовій, за допомогу нашим громадянам, які стали вимушеними переселенцями до Сполученого Королівства.

Всеволод Князєв розповів колегам про поточну ситуацію в Україні, в тому числі у сфері правосуддя, наголосивши, що російська армія чинить жахливі звірства проти мирного населення: вбиває, ґвалтує дорослих і дітей, примусово переміщує мирних людей та знущається над полоненими. «Після витіснення російської армії з Київської, Харківської і Херсонської областей знаходять нові масові поховання, проводять ексгумації та фіксують нелюдське поводження і катування. Я особисто побував на місцях цих трагічних подій», – зауважив він.

Очільник ВС звернув увагу, що дотримання всіма сторонами положень Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни є обов’язковим за будь-яких обставин. «Однак російська федерація продовжує чинити геноцид українського народу, порушуючи всі ці закони», – наголосив Всеволод Князєв.

Під час виступу Голова ВС зупинився на роботі судів, починаючи з 24 лютого 2022 року. Він зазначив, що за цей період суди України розглянули близько 2 млн справ, серед яких – приблизно 70 тис. справ, розглянутих Верховним Судом.

Проте не завжди вдається забезпечити безперервну роботу суду під час війни. У воєнний час судді стикаються із серйозними труднощами. Крім того, на окупованих територіях чи в зоні бойових дій є багато судів, які взагалі не можуть здійснювати правосуддя. У судах, які тимчасово не здійснюють правосуддя, суддів переведено до інших судів того ж рівня і спеціалізації. «Нині маємо 116 судів, де змінено територіальну підсудність (включно з тимчасово окупованими територіями Луганської, Донецької областей та АР Крим)», – зауважив очільник ВС.

Також він розповів про жахливі випадки вбивств, викрадень і переміщень суддів до в’язниці за незгоду співпрацювати з окупаційною владою.

«Суди працюють, вони не зупиняли своєї роботи. При цьому судді та працівники апаратів, особливо в регіонах, наближених до зони активних бойових дій, щоденно наражають себе на небезпеку. Ми докладаємо зусиль, щоб максимально убезпечити всіх учасників судового процесу, тож ще одна ціль нашого візиту до Лондона – перейняти ваш досвід онлайн-правосуддя, нам чим ми активно працюємо в Україні», – резюмував Голова ВС.

Всеволод Князєв проінформував і щодо прогресу України на шляху до вступу до Європейського Союзу. Так, у січні 2023 року відбувся з’їзд суддів, на якому було обрано вісім членів Вищої ради правосуддя, тож тепер ВРП є повноважною і повернулася до здійснення більшості своїх функцій. Стосовно відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Голова ВС зазначив, що співбесіди з кандидатами тривають, тому старт роботи цього органу суддівського врядування відбудеться найближчими місяцями.

Суддя ВС Іван Міщенко, який очолює Конкурсну комісію з добору кандидатів на посади членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, і заступник голови Етичної ради Ентоні Хупер ознайомили учасників круглого столу з роботою Конкурсної комісії та Етичної ради.

Ентоні Хупер детально зупинився на підходах до добору членів ВРП, критеріях доброчесності й етики, а також на прикладах недоброчесної поведінки кандидатів, які розглядали члени Етичної ради у 2022 році.

Іван Міщенко зазначив, що «Конкурсна комісія застосовує такі ж критерії та підходи до оцінки доброчесності й етичності кандидатів, як і Етична рада, але Комісія йде шляхом позитивного відбору, тож не надає негативних висновків: якщо кандидат не відповідає критеріям, він просто не проходить до наступного етапу конкурсу та не має шансу потрапити до переліку переможців». За словами судді ВС, Конкурсна комісія завершить співбесіди з кандидатами в лютому й до кінця березня сформує список переможців конкурсу.

Суддя Великої Палати ВС Тетяна Анцупова під час виступу, присвяченого притягненню російської федерації до відповідальності за злочини, скоєні на території України, вказала, що «агресивна війна росії на території України є очевидним умисним та свідомим порушенням принципів і норм міжнародного гуманітарного права та прав людини. І це, безумовно, є викликом для міжнародного правового порядку в сенсі притягнення агресора до відповідальності за скоєні злочини та запобігання їм».

Минулого тижня ЄСПЛ визнав прийнятною заяву у справі «Україна та Нідерланди проти Росії» (щодо низки ймовірних порушень прав людини сепаратистами на Донбасі у 2014 році та збиття «боїнга» MH17). Тож згодом слід очікувати рішення по суті справи.

«Якщо говорити про юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, – зауважила суддя ВП ВС, – найбільшою прогалиною у відповідальності залишається злочин агресії. На відміну від воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду МКС може переслідувати злочин агресії лише щодо сторін Римського статуту, які ратифікували його положення про агресію. З росією це не так. Тож актуальним залишається питання стосовно притягнення до відповідальності вищих державних посадових осіб російської федерації. Щоб подолати ці прогалини та забезпечити притягнення керівництва росії до відповідальності за злочин агресії, Україна ініціювала створення спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії. На цьому етапі ідею підтримали численні установи й організації».

За словами Тетяни Анцупової, один із найбільших викликів для українського правосуддя – збільшення кількості справ щодо позовів про компенсацію від жертв, чиє майно знищено внаслідок війни росії проти України.

Верховний Суд ухвалив декілька рішень про судовий імунітет російської федерації у справах про відшкодування збитків, завданих державою-агресором, дійшовши висновку, що українські суди можуть нехтувати судовим імунітетом російської федерації та розглядати справи щодо відшкодування збитків у позовах, поданих проти держави-агресора.

14 листопада 2022 року Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію, згідно з якою російську федерацію можна притягнути до відповідальності за війну в Україні. Постанова рекомендує створити реєстр збитків і визнає необхідність їх відшкодування. Зокрема, цей порядок передбачає призначення репарацій на користь України, які має відшкодувати російська федерація.

Суддя ВС Олена Кібенко у своєму виступі, присвяченому диджитал-трансформації судів під час війни, звернула увагу, що від початку повномасштабного вторгнення 95 приміщень судів, що становить 12 % від кількості судів загалом, було зруйновано (12 приміщень) або суттєво пошкоджено (83 приміщення). Знищено чи втрачено тисячі незавершених справ, а також архіви судів. Зараз багато людей намагаються відновити свої справи. Для цього є спеціальна процедура. Але це займає багато часу. Тим паче, іноді це неможливо через втрату доказів.

Крім того, численні ракетні обстріли та блекаути, неможливість швидко дістатися до приміщення суду, потреба в зупиненні розгляду справ під час повітряних тривог з міркувань безпеки виводять на перший план питання щодо запровадження онлайн-розгляду справ задля забезпечення належного доступу громадян до правосуддя і безпеки всіх учасників судового процесу.

У січні 2023 року до парламенту подано законопроєкт, спрямований на досягнення трьох основних цілей:

• зробити можливою дистанційну роботу суддів (надати дистанційний доступ до програм діловодства);
• запровадити нові альтернативні способи направлення повідомлень учасникам процесу (замість поштового повідомлення): телефонограмою, смс-повідомленням, електронною поштою, повідомленням у месенджерах;
• уможливити розгляд справ без відкритого судового засідання (пропонується розширити сферу застосування письмового провадження в судах усіх юрисдикцій під час дії воєнного чи надзвичайного стану).

Ухвалення такого законопроєкту дасть змогу вирішити всі перераховані проблеми й забезпечить належний розгляд судових справ у максимально можливі короткі строки.

На думку Олени Кібенко, такий підхід потрібно застосовувати не тільки під час війни, адже в багатьох країнах спостерігаємо еру цифрової трансформації правосуддя. Правосуддя переходить з режиму «здійснення у певному місці в певний час» на «онлайн-доступ 24/7 з будь-якої частини світу». Відкритість судового процесу забезпечується не через проведення відкритих засідань, а через викладення інформації в інтернеті.

Вона зазначила: «Якщо ми хочемо зробити онлайн-суди доступними для людей, малого бізнесу, ми повинні застосувати інший підхід, як у Канаді, Китаї, Сінгапурі, – «суд у смартфоні», який функціонує повністю онлайн і не потребує допомоги професійних юристів. Я глибоко переконана: якщо ми хочемо мати успішний онлайн-суд, нам потрібно не лише впроваджувати інноваційні ІТ-рішення, а й переглянути та значно спростити наші процесуальні правила».

Суддя ВС повідомила, що зараз Верховний Суд та інші судові органи працюють над пілотним проєктом ЄБРР. Його метою є створення інструментів онлайн-вирішення малозначних спорів у господарських судах. У разі успіху проєкт пошириться на суди інших юрисдикцій в Україні та суди інших країн.

Лорд Девід Ньюбергер, Голова Верховного суду Сполученого Королівства (2012–2017), очільник Британського інституту міжнародного та порівняльного права, вказав, що «агресивна війна росії проти України виявила справжніх друзів України, і, очевидно, Велика Британія є одним із найнадійніших партнерів України в нинішній страшний час».

Він також зауважив, що юридична підтримка України Великою Британією була і є багатогранною, включно з допомогою в розслідуванні воєнних злочинів та притягненні до відповідальності за ці злочини. Є багато урядових і приватних ініціатив щодо надання правової допомоги, зокрема правова робоча група з питань відповідальності за злочини, скоєні в Україні, та створення спеціального трибуналу для розслідування злочинів агресії. Британські судді також беруть участь у навчальних програмах для українських суддів щодо розгляду воєнних злочинів.

«Україна демонструє постійну відданість своєму прагненню до європейської інтеграції. Війна не має бути приводом для відмови від основних цінностей – демократії, верховенства права та прав людини – чи звуження їх змісту. Хай як важко, але демократичну стабільність в Україні необхідно забезпечувати та зміцнювати», – наголосив Девід Ньюбергер. «Я вважаю, що судова дипломатія є однією з важливих складових частин незалежності суду. І цей візит може мати великий вплив на підтримку судового діалогу між нашими державами-партнерами в цей складний час війни», – підсумував він.

Лорд Роберт Джон Рід, Голова Верховного суду Сполученого Королівства, висловив підтримку суддям України в цей непростий час. Він зупинився на подальшій трансформації судової системи України, на дотриманні нею європейських принципів. Він акцентував на необхідності розбудови правової культури як одного з елементів незалежного суду, а також на роботі з молодим поколінням українців.

У заході взяв участь і народний депутат України Сергій Іонушас, який з позиції законодавця окреслив виклики, що стоять перед судами та парламентом у зв’язку з російською агресією і реформуванням сфери правосуддя на шляху до вступу до ЄС.

Захід модерувала Марія Тимофієнко, координатор і керівник проєкту, науковий співробітник Британського інституту міжнародного та порівняльного права.

В межах офіційного візиту учасники делегації ВС також зустрілися з Генеральним прокурором Англії та Уельсу Вікторією Прентіс, Міністром юстиції Великої Британії Майком Фріром, заступником державного секретаря Міністерства юстиції Лордом Белламі, депутатом Джоном Віттінгдейлом і членами парламенту.

На цих зустрічах обговорили співпрацю в розслідуванні воєнних злочинів, створенні спеціального трибуналу щодо агресії рф, можливості конфіскації активів рф задля виплати репарацій, реформуванні у сфері правосуддя тощо.

Також у делегації Верховного Суду заплановано зустрічі у Верховному суді Сполученого Королівства, у Королівському суді та з представниками ЄБРР.

Верховний Суд