Оновлення цивільного законодавства й узгодження його з європейськими стандартами є ключовою вимогою Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, а тому потребує якнайшвидшого впровадження. На цьому наголосив голова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Борис Гулько, відкриваючи експертне обговорення «Оновлення цивільного законодавства: досвід правозастосування», яке відбулося сьогодні, 17 січня 2023 року.

«Участь в обговоренні представників науки, народних депутатів України та суддів Верховного Суду забезпечить синергію в підготовці проєкту відповідних законодавчих змін та, маю надію, налаштує правову спільноту на єдиний вектор руху на шляху до впровадження цих змін», – зазначив голова КЦС ВС.

Виступаючи з вітальним словом, Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук нагадав про символічну дату: учора, 16 січня, минуло 20 років з моменту ухвалення ЦК України. «20 років для нормативно-правового акта – це великий етап його життя, під час якого ми маємо проаналізувати його доцільність, необхідність, вади»,– зазначив він.

Спікер парламенту висловив сподівання, що сьогоднішня дискусія буде системною і стосуватиметься насамперед розвитку цивільного законодавства, аспектів, які покращуватимуть його. Тому, крім фундаментальних питань щодо наукових розробок та застосування норм на практиці, важливо сконцентруватися також на тому, як цивільне законодавство буде діяти завтра і що для цього потрібно зробити.

Першим кроком на шляху до розвитку цивільного законодавства, як зауважив Руслан Стефанчук, стало ухвалення 12 січня 2023 року в першому читанні проєкту Закону про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період № 6013. Крім того, у Верховній Раді України працює робоча група з підготовки законопроєкту з рекодифікації (оновлення) цивільного законодавства України.

Попри всі брутальні та безпрецедентні злочинні прояви, яких зазнають громадяни України й усі, хто проживає в Україні, наше суспільство шукає і знаходить можливості, щоб обговорити питання про те, як жити далі, як розвивати державу, право, соціум, економіку. На цьому акцентував у своєму виступі Голова Верховного Суду Всеволод Князєв.

Серед іншого, Всеволод Князєв наголосив на конструктивній взаємодії Верховного Суду з парламентом. На розгляд Верховного Суду надійшло близько 100 законопроєктів, вони були ретельно опрацьовані, щодо їх удосконалення було надано пропозиції. Здебільшого відповідні пропозиції ґрунтувалися на практичних аспектах і мали на меті зробити неможливим неоднозначне трактування положень, які із часом стануть загальнообов’язковими.

«Також у непоодиноких випадках у Верховній Раді України реєстрували та зрештою приймали законопроєкти з питань, ініційованих Верховним Судом. Очевидним є те, що в практиці Верховного Суду виявляють величезну кількість законодавчих “білих плям”, і я вважаю доречним інформувати про це парламент. Тим самим буде забезпечено зворотний зв’язок та розуміння парламентом того, як діють ті чи інші закони, як їх тлумачать суди. Зрештою, це матиме наслідком удосконалення правового поля в Україні», – переконаний очільник Верховного Суду.

Всеволод Князєв звернув увагу на вдосконалення правового поля через судову практику. «Ми всі свідомі того, що вимога абсолютної правової визначеності, яка досягається законодавчим шляхом, є утопічною та, на жаль, недосяжною. І згідно з усталеними європейськими підходами, зокрема підходами Європейського суду з прав людини, правова визначеність має забезпечуватись і через судову практику, а не лише через законодавство», – сказав він.

Голова Верховного Суду переконаний, що судова реформа, яке привела до зміни судів касаційної інстанції і процесуальних повноважень Верховного Суду, успішна в питаннях щодо забезпечення правової визначеності. Практика Верховного Суду вирішила й продовжує вирішувати сотні питань, щодо яких десятки років велися дискусії і не було єдності поглядів.

Всеволод Князєв запевнив учасників обговорення в тому, що Верховний Суд готовий брати активну участь у вдосконаленні правового поля України, зокрема в частині регулювання цивільних відносин.

Міністр юстиції України Денис Малюська переконаний, що новим мотивом рекодифікації цивільного законодавства України має бути привнесення максимально важливих надбань цивілістичних шкіл, які мають найбільше світове значення (Німеччини, Франції), а також позитивних досягнень англосаксонської системи права. На його думку, потрібно більше запозичувати джерел і доробок наших західних партнерів та спрямовувати національні наукові досягнення на інтеграцію з Європою і ЄС.

Заступник Керівника Офісу Президента України Андрій Смирнов акцентував на тому, що євроінтеграція України, повоєнна відбудова, підвищення інвестиційної привабливості України, формування ефективної ринкової економіки – це ті вагомі чинники, які визначатимуть ефективність реформ в усіх сферах життя держави.

Він наголосив, що ухвалений 12 січня 2023 року законопроєкт № 6013 передбачає внесення змін до ЦК України, а також визнає таким, що втратив чинність, ГК України. «Одночасна наявність Цивільного і Господарського кодексів України не могла не призвести до законодавчих колізій, різної правозастосовної практики в судах через використання неоднакових підходів. Новела щодо скасування ГК України викликає гостру дискусію в експертному і правовому середовищах. Підготовка вказаного законопроєкту до другого читання потребуватиме зваженого підходу з урахуванням положень Конституції України, міжнародних правових актів, досягнень і тенденцій сучасної цивілістики, дотримання національних традицій та звичаїв задля стабілізації і подальшого розвитку економічних відносин України», – резюмував Андрій Смирнов.

Організаторами експертного обговорення стали КЦС ВС, робоча група з підготовки законопроєкту з рекодифікації (оновлення) цивільного законодавства України, Науково-консультативна рада при Голові Верховної Ради України, Науково-дослідний інститут правотворчості та науково-правових експертиз НАПрН України.

Верховний Суд