Учитель з Хмельниччини звернувся до суду з проханням визнати накази про оголошення доган та звільнення незаконними й скасувати їх, поновити його на роботі та стягнути з ліцею середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Розповів, що 29 квітня 2022 року директор навчального закладу, в якому він працював учителем фізичного виховання з 2001 року, у вайбері надіслав лист з повідомленням про звільнення. Попри те, що був на лікарняному, він пішов до ліцею, аби дізнатися причину. У відповідь йому дали два накази про оголошення догани: одна – за те, що не заповнив журнали, друга – що 25-27 квітня 2022 року не проводив дистанційні уроки з фізкультури.

Педагог стверджував, що у ці дні були повітряні тривоги, під час яких занять він не проводить. Крім цього, 27 квітня у нього вийшов з ладу телефон й не було інших засобів зв’язку для проведення занять онлайн, до того ж у кінці дня він захворів і з наступного – пішов на лікарняний. 9 травня без будь-яких пояснень йому оголосили другий наказ про звільнення (перший визнано таким, що не набрав чинності). Підставою вказали прогул, але без пояснення його суті, дати та часу.

Летичівський районний суд Хмельницької області позов вчителя задовольнив частково: визнав незаконними та скасував накази про оголошення двох доган і про звільнення, поновив його на посаді вчителя фізичної культури ліцею з 10 травня 2022 року (позивач просив з 9 травня) та стягнув з навчального закладу 28149 грн – середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ліцей оскаржив рішення до апеляційного суду – просив відмовити у позові.

Представниця навчального закладу запевнила, що вчитель вчинив дисциплінарні проступки, тому йому оголосили догани й звільнили законно.

На думку колегії суддів ХАС, суд першої інстанції правильно констатував:

– накази про оголошення доган і про звільнення не відповідають вимогам трудового законодавства, зокрема, у них не зазначено жодних даних про те, у чому конкретно полягає порушення позивачем трудових обов`язків і коли воно сталося;

– роботодавець не дотримався процедури застосування дисциплінарних стягнень, визначеної статтею 149 КЗпП: у вчителя повинні були відібрати письмові пояснення до оголошення догани, після прийняття наказів це вже не мало жодного значення.

Апеляційний суд звернув увагу, що підставою для звільнення позивача слугував той же прогул 25-27 квітня 2022 року, за який йому оголошено догану – це підтвердила представниця апелянта.

«Ця обставина цілком свідчить про незаконність наказу про звільнення, зважаючи на неможливість повторної дисциплінарної відповідальності за одне і те ж порушення відповідно до статті 61 Конституції України, ч. 2 ст. 149 КЗпП України», – зазначила суддівська колегія.

ХАС при цьому зауважив, що вчитель дійсно не проводив дистанційні уроки з фізкультури 25-27 квітня 2022 року – це підтверджують доповідь заступника директора, акт про відсутність на онлайн-уроках, результати аудиту та аналізу за подіями Google Meet. Порушення Інструкції з ведення класного журналу позивач також не заперечував.

«Водночас адміністрацією ліцею не перевірено спроможність забезпечувати належне ведення журналу, зважаючи на обмежений доступ до приміщень ліцею вчителів під час воєнного стану», – констатував апеляційний суд.

Відтак залишив без змін рішення місцевого суду, а апеляційну скаргу ліцею – без задоволення.

Хмельницький апеляційний суд