Естонія надає неоціненну підтримку Україні в боротьбі з російськими загарбниками. Естонський уряд одним із першим підтримав нашу країну в наданні статусу кандидата на членство в ЄС, а нещодавно парламент Естонії прийняв заяву, в якій засудив анексію територій України та оголосив росію терористичним режимом. Верховні суди України та Естонії розпочали двостороннє співробітництво задовго до повномасштабного вторгнення росії в Україну, а зараз у світлі нових обставин ця співпраця лише поглибилась. Особливо цінним для Верховного Суду є досвід естонських колег в автоматизації судового процесу та впровадженні новітніх технологій у роботу суду.

На цьому наголосила Секретар Великої Палати Верховного Суду Лариса Рогач під час робочого візиту до Верховного суду Естонії, який відбувся 19–20 жовтня 2022 року. До складу української делегації ввійшли суддя Касаційного адміністративного суду у складі ВС Ян Берназюк, суддя Касаційного господарського суду у складі ВС Олена Кібенко, суддя Касаційного кримінального суду у складі ВС Віктор Остапук, суддя Касаційного цивільного суду у складі ВС Євген Петров, начальник управління забезпечення автоматизованого документообігу Верховного Суду Віктор Магрело та головний спеціаліст відділу міжнародно-правової взаємодії ВС Артем Ніколаєнко.

Цей робочий візит відбувся задля обміну досвідом та з метою ознайомлення із функціонуванням судової системи Естонії, а розпочався він семінаром «Суд у контексті війни», у якому, окрім української делегації, участь взяли голова Верховного суду Естонії Віллу Кове, суддя Адміністративної палати ВС Естонії Хейкі Лут, заступник Генерального секретаря Міністерства юстиції Естонії Вільяр Пееп, голова Гар’юського повітового суду Астрід Асі та голова Віруського повітового суду Лійна-Наабер Ківісоо.

Естонські колеги розповіли про повноваження Верховного суду Естонії (його офіційна назва – Державний суд, він є найвищою ланкою в судовій системі), його склад та функції, вплив різних видів криз (COVID-19), енергетичної кризи та війни) на судову практику. Також вони проаналізували актуальні законодавчі ініціативи (зокрема, законопроєкт щодо розгляду усіх справ під час воєнного стану в письмовому провадженні та дистанційної роботи суддів і працівників апарату), які перебувають на розгляді їхнього парламенту і стосуються правосуддя під час війни, електронного судочинства, дистанційної роботи, та поділилися своїми планами щодо забезпечення безперервної діяльності судів.

Судді Верховного Суду поінформували закордонних колег про діяльність судової системи України в умовах війни. Лариса Рогач розповіла про нинішню ситуацію в Україні та про національну судову систему після початку повномасштабної війни.

Серед іншого спікерка проаналізувала зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо забезпечення сталого функціонування судової влади в період відсутності повноважного складу Вищої ради правосуддя, а також щодо додаткових способів інформування про судові справи та проведення зборів суддів в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Ці зміни були внесені до законодавства після 24 лютого 2022 року та стали реакцією законодавця на виклики судової системи через вторгнення росії в Україну.

Також Лариса Рогач розповіла про ініціативу Верховного Суду, яка стосується законодавчих змін для забезпечення безпеки всіх учасників судового процесу. Зокрема, ВС розробив пропозиції про внесення змін до КАС України, ЦПК України та ГПК України щодо здійснення судочинства в умовах воєнного чи надзвичайного стану, а саме розгляду справ у режимі онлайн та участі секретарів і суддів із підключенням з безпечних місць. Прийняття такої ініціативи важливе для забезпечення сталості правосуддя та убезпечення учасників судового процесу, представників апарату суду і суддів.

Окрім того, спікерка навела деякі статистичні дані. Так, за період із 24 лютого по 11 жовтня 2022 року Верховний Суд розглянув 37 756 справ і матеріалів. У зв’язку з активними бойовими діями 11 % (89) приміщень судів пошкоджено або повністю зруйновано. Найбільше зазнали пошкоджень приміщення судів у Харківській (18), Донецькій (12), Херсонській (10) та Миколаївській (13) областях.

Особливості менеджменту у Верховному Суді крізь призму переходу від пострадянської структури апарату до сучасної проаналізувала Олена Кібенко. Суддя зазначила, що стратегію діяльності Верховного Суду з 2017 року розробляло кілька робочих груп, серед яких є робочі групи зі стратегії забезпечення єдності судової практики, стандартів структури судового рішення, комунікаційної стратегії, антикорупційної програми. У 2022 році ці групи були об’єднані в одну – стратегічного розвитку Верховного Суду.

Олена Кібенко акцентувала на тому, що в Україні триває процес оптимізації апарату державної служби. З огляду на ці тенденції та у зв’язку зі скороченням видатків державного бюджету у Верховному Суді працюють над новою структурою. Серед основних принципів побудови нової структури ВС суддя виділила такі: орієнтація на забезпечення основної функції – здійснення правосуддя, сервісний підхід, укрупнення структурних підрозділів з одночасним розширенням їх функціоналу та забезпеченням взаємозамінності, централізація функцій, економія та розумне використання ресурсів, оптимізація кількісного складу працівників у кожному підрозділі, перехід до повноцінного безпаперового офісу та ін.

Нагальними питаннями цивільного судочинства під час війни поділився Євген Петров. Зокрема, він розповів естонським колегам про проблеми, з якими зіткнулися суди Донецької області починаючи з 2014 року. Спікер зосередився на впливі збройного конфлікту на фундаментальні права людини і громадянина та зауважив, що в цей непростий час судам доводилося шукати шляхи вирішення багатьох правових викликів, пов’язаних із захистом прав людини. Це різноманітні питання, які стосуються відшкодування шкоди державою-агресором, встановлення факту народження і смерті, встановлення факту прийняття спадщини тощо.

За його словами, після повномасштабного вторгнення росії у судах України зростає кількість справ, які пов’язані зі збройною агресією рф, тож практику суди напрацьовуватимуть.

Належне розслідування воєнних злочинів і злочинів агресії, притягнення винних до відповідальності та справедливе покарання кожного, хто причетний до розв’язання і ведення росією цієї цинічної війни, є одним із першочергових завдань України і країн цивілізованого світу. На цьому наголосив Віктор Остапук, який під час свого виступу розповів про механізми співпраці компетентних органів України з Міжнародним кримінальним судом для розслідування злочину російської агресії проти України.

У цьому контексті важливою є своєчасна та належна фіксація злочинів агресії та воєнних злочинів. Належні й допустимі докази стануть фундаментом судових рішень і справедливих покарань винних, а також запорукою відшкодування шкоди, завданої Україні та її громадянам внаслідок збройної агресії. Віктор Остапук також зазначив, що українські судді кримінальних судів зараз активно поглиблюють свою професійну підготовку, напрацьовують підходи щодо кваліфікації тих чи інших діянь з огляду на міжнародні конвенції, практику МКС та національне законодавство.

Україна в умовах воєнного стану живе вже 8 місяців. Основний Закон нашої країни встановлює, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, водночас в умовах воєнного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Детальніше про реалізацію цього конституційного принципу, а також про те, які фундаментальні права і свободи не можуть обмежуватися навіть в умовах воєнного стану, розповів Ян Берназюк.

Окрім того, він зауважив, що низка міжнародних договорів, ратифікованих Україною, передбачає відступ держави від зобов'язань під час надзвичайної ситуації (війни або іншої суспільної небезпеки). Зокрема, такі положення містяться в ст. 15 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 4 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Суддя запропонував новий підхід, що є особливо актуальним у період війни або іншої суспільної небезпеки, яка загрожує життю нації (other public emergency threatening the life of the nation), у формі трискладового тесту вирішення публічно-правових спорів, який передбачає, що суд, приймаючи рішення в межах суддівського розсуду (дискреції суду), перевіряє його на відповідність (несуперечність) принципам: 1) національної безпеки; 2) суспільного інтересу; 3) ефективності захисту порушеного права особи.

20 жовтня 2022 року члени української делегації ознайомилися з роботою Верховного суду Естонії та обговорили з колегами шляхи подальшої взаємодії.

Робочий візит було забезпечено за фінансової підтримки проєкту ЄС «Pravo-Justice».

Фото: Supreme Court of Estonia.

Верховний Суд