Товариство з обмеженою відповідальністю просило суд визнати протиправною і скасувати податкову вимогу обласного департаменту ГУ Державної податкової служби України, зобов’язати здійснити коригування даних інтегрованої картки платника та визнати протиправними рішення і дії щодо зарахування грошових коштів на рахунок погашення пені з податку на прибуток приватних підприємств.

Нарахування податковим органом пені в сумі 331 482,07 грн відбулося за весь період заниження податкового зобов’язання після закінчення процедури судового оскарження податкового повідомлення-рішення на ту частину грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, яку суд визнав правомірною. Саме ця сума пені й відображена в оскарженій податковій вимозі від 6 липня 2020 року та в даних інтегрованої картки платника, а згодом у рахунок її погашення податковий орган відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України зарахував поточні платежі позивача з податку на прибуток за другий квартал 2020 року в сумі 63 000 грн, які були сплачені 19 серпня 2020 року.

Суди попередніх інстанцій повністю задовольнили позов, дійшовши висновку, що сплата грошових зобов’язань протягом десяти днів з дня отримання нового податкового повідомлення-рішення, прийнятого після судового оскарження на зменшену за рішенням суду суму грошового зобов’язання, звільняє платника від відповідальності у вигляді пені.

Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду скасував ці рішення та ухвалив нове, яким відмовив у задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

Податкове зобов’язання є грошовим виразом наявного у платника, зокрема податкового агента, податкового обов’язку зі сплати податку, виникнення, а також порядок та строки сплати якого обумовлені нормами податкового законодавства.

До складу суми грошового зобов’язання включається як сума податкового зобов’язання, так і сума штрафної (фінансової) санкції, якщо податкове законодавство передбачає її застосування. Виникнення у платника обов’язку зі сплати грошового зобов’язання зумовлене встановленням податковим органом порушення платником вимог податкового законодавства, що призвело до заниження податкових зобов’язань. Внаслідок цього податковий орган приймає рішення про донарахування сум відповідного податкового зобов’язання та/або застосування штрафної (фінансової) санкції.

Якщо податкове зобов’язання виникає згідно з податковим законодавством, яким встановлено розмір, порядок і строк його сплати, то на підставі прийнятого податковим органом відповідного рішення про нарахування у зв’язку із встановленням факту несплати податку у платника виникає грошове зобов’язання, яке підлягає сплаті у встановлений п. 57.3 ст. 57 ПК України строк після його узгодження. Грошові зобов’язання підлягають сплаті протягом десяти днів саме з дня їх узгодження, а не отримання нового податкового повідомлення-рішення, яким за результатами судового оскарження фактично фіксується сума узгодженого грошового зобов’язання, правомірність нарахування якого підтверджена судом.

Лексичний і логічний аналізи підпункту 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України в редакції, чинній з 1 січня 2017 року, дають підстави для висновку, що початок нарахування пені пов'язаний зі спливом граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання, яке мало бути виконане, якби платник податків не порушив норми податкового законодавства і не занизив його у відповідний період. Тобто нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов’язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Пеня на підставі п. 129.1 ст. 129 ПК України нараховується в обов’язковому порядку відповідно до ПК України й за встановленою ним формулою і не обумовлюється прийняттям контролюючим органом жодних додаткових рішень.

З урахуванням вимог п. 129.2 ст. 129 ПК України в разі залишення без змін за результатами судового оскарження частини нарахованого контролюючим органом грошового зобов’язання пеня, нарахована за несплату такого, підлягає сплаті та відображається в ІКП платника податку за весь період заниження такого зобов’язання, в тому числі й за період адміністративного та/або судового оскарження.

Постанова Верховного Суду від 27 вересня 2022 року у справі № 380/7694/20 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/106515961.

Верховний Суд