Шостий апеляційний адміністративний суд знайомить із судовою практикою стосовно пенсійного забезпечення військовослужбовців.

Позивач звернувся до суду з позовом до головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в якому просив: визнати протиправними дії ГУ ПФУ, вчинені на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.04.2020 у справі №620/1403/19, щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром; зобов`язати ГУ ПФУ з 01.01.2018 здійснити перерахунок та виплату пенсії в розмірі, розрахованому відповідно до нової довідки Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 18.04.2019 № ФЧ51973 та з врахуванням встановлених законодавством України надбавок без обмеження максимального розміру пенсії; зобов`язати ГУ ПФУ провести розрахунок заборгованості пенсії позивача з 01.01.2018 без її обмеження максимальним розміром відповідно до рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.04.2020 у справі № 620/1403/19.

Свої позовні  вимоги позивач  обґрунтував тим, відповідач при перерахунку його пенсії на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.04.2020 у справі № 620/1403/19 протиправно обмежив розмір його пенсії максимальним розміром, а саме десятьма прожитковими мінімумами, оскільки такі обмеження до його пенсії не застосовуються.

Суд першої інстанції рішенням від 05.03.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2021, задовольнив позовні вимоги.

Відповідач не погодився з висновками вище зазначених судів, та подав касаційну скаргу до Верховного Суду.

Правова позиція КАС ВС

Верховний Суд касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишив без задоволення, змінив рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.03.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2021 в частині мотивів задоволення позовних вимог, виклавши їх в редакції цієї постанови Верховного Суду. В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.03.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2021 у справі № 620/613/21 - залишено без змін, виходячи з наступного:

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон № 2262-ХІІ.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.

Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

Положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

При цьому суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону № 3668-VI.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.

Відтак обмеження ГУ ПФУ максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом   № 2262-ХІІ, є протиправним.

Постанова КАС ВС від 11 липня 2022 року №620/613/21 (адміністративне провадження №К/9901/27927/21) за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/105203417

Шостий апеляційний адміністративний суд