Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
На цьому наголосила член Вищої ради правосуддя Оксана Блажівська під час звернення з вітальним словом до учасників онлайн-марафону «Бізнес в умовах воєнного стану. Забезпечення належними та допустимими доказами процедури відшкодування збитків, завданих військовою агресією рф», організованого Асоціацією адвокатів України.
Оксана Блажівська подякувала організаторам зустрічі та вказала на особливе значення таких зібрань у професійному колі у важких умовах сьогодення.
«ВРП має стояти на сторожі авторитету та незалежності судової влади, проте зараз судова влада, на жаль, перебуває у нестабільному стані. Відсутність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України більше трьох років спричинила кадрову кризу в судовій системі, яка поглиблюється щодня. Водночас із 23 лютого 2022 року ВРП втратила конституційну повноважність через звільнення у відставку 10 членів. Таким чином, зупинилася робота двох надважливих органів у системі судоустрою. Особливо гостро відсутність повноважень ВРП відчувається в період дії воєнного стану», – наголосила член ВРП.
Вона зауважила, що за таких умов постало питання непорушності присяги судді на вірність Українському народові, що є вагомим фактором, зокрема для збереження довіри до судової гілки влади. Оксана Блажівська зазначила, що Вища рада правосуддя глибоко занепокоєна неможливістю виконання своїх законних повноважень у зв’язку з вимушеною бездіяльністю через відсутність конституційного кворуму, зокрема відсторонення судді від здійснення правосуддя та надання дозволу на його затримання, що прямо передбачено статтею 131 Конституції України. Тому це питання потребує подальшого обговорення юридичною спільнотою.
Член ВРП нагадала, що наразі у Вищій раді правосуддя є сім повноважних членів, включаючи Голову Верховного Суду, який входить до складу Ради за посадою.
«Тому ми, як і вся судова система в цілому, очікуємо призначення / обрання решти членів Ради на вакантні посади з метою якнайшвидшого відновлення функціонування ВРП або вирішення питання шляхом надання повноважень чинному складу Ради після внесення відповідних змін до законодавства», – зазначила Оксана Блажівська.
Зауважила, що Рада суддів України та Державна судова адміністрація України обговорювали питання щодо можливості зупинки виплат суддям, які вчиняють дії, тотожні діям колаборантів. Його вирішення можливе також шляхом внесення змін до закону та надання чинним членам ВРП окремих повноважень.
За словами Оксани Блажівської, від заповнення вакантних посад членів ВРП прямо залежить старт роботи ВККСУ, оскільки відповідно до законодавчих змін Рада фактично є суб’єктом призначення складу ВККСУ після проходження конкурсу на відповідні посади.
Вона також наголосила, що наразі, з-поміж іншого, викликає занепокоєння ситуація, яка склалась із фінансуванням судової системи.
На жаль, Вища рада правосуддя не має права законодавчої ініціативи, однак таке повноваження могло б бути корисним і слугувати вирішенню нагальних проблем судової системи.
Оксана Блажівська поінформувала про пропозицію переглянути верхню межу суми судового збору та обговорити можливість зняття певних обмежень щодо його нарахування. На її переконання, необхідно працювати над додатковими механізмами наповнення бюджету судів, аби уникнути колапсу судової системи.
«Важливо сказати, що зупинка функціонування судів є неприпустимою, оскільки порушенням гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права громадян на доступ до правосуддя», – зауважила член ВРП.
Підсумовуючи, Оксана Блажівська наголосила, що Рада також зазначала про підтримку ініціативи Офісу Президента щодо створення спеціального міжнародного трибуналу з розслідування воєнних злочинів, оскільки це потрібно Україні і світу, тому що ми маємо справу з найбільшим воєнним конфліктом в Європі із часів Другої світової війни. Враховуючи, що в Україні є колишні військові судді, доцільно створити палату з розгляду військових злочинів.
Онлайн-марафон ААУ організований з метою обговорення доказової бази в міжнародному та національному механізмі для відшкодування збитків, завданих російською федерацією в Україні, визначення співвідношення оцінки та експертизи при оцінці шкоди, а також експертного та методичного забезпечення діяльності щодо встановлення збитків, вирішення питання упорядкування зберігання та подальшого використання доказів завдання збитків та проблеми визнання поданих відомостей про пошкоджене майно доказами в судовому процесі.