На два дні Закарпаття стало майданчиком для дискусій на тему оптимізації місцевих загальних судів України, що є одним із інструментів забезпечення ефективного функціонування судової системи. В рамках заходу представники судової влади, народні депутати України та міжнародні експерти відвідали Мукачівський і Ужгородський міськрайонні та Берегівський, Іршавський і Хустський районні суди. Мета візитів - безпосередньо почути про наявні проблеми та побачити реальну ситуацію в установах.

Обговорення теми продовжилося під час круглого столу, де презентували пілотний проєкт з оптимізації місцевих загальних судів у Закарпатській області. Організатором даного заходу виступив Проєкт ЄС «Право-Justice», який в Україні представляє міжнародна експертка з питань судової реформи Анна Адамська-Галлант.

Нагадаємо, що у лютому 2021 року Комітат Верховної Ради України з питань правової політики утворив робочу групу з підготовки законопроєкту про зміну системи місцевих судів на території України у зв’язку утворенням (ліквідацією) районів. Над розробленням концепції працювало широке коло експертів: народні депутати України, представники Ради суддів України, Державної судової адміністрації України, Верховного Суду, Вищої ради правосуддя, голови апеляційних судів тощо. Наприкінці минулого року робоча група завершила роботу над проєктом та передала його на розгляд до Офісу Президента України. Повномасштабна військова агресія Росії проти України змінила ці плани. Однак у липні цього року даний процес знову вдалося активізувати завдяки плану післявоєнного відновлення країни, що був представлений в місті Лугано у Швейцарії, і до якого було включено також проєкт розбудови нової мережі окружних судів.

Процес реформування судів на всій території України наразі став неможливим через активні бойові дії та тимчасову окупацію окремих територій. Тому було вирішено зробити Закарпаття модельним майданчиком для проведення оптимізації місцевих загальних судів, а потім розповсюдити цей досвід на інші регіони держави. Тим більше, що запровадження пілотного проєкту є корисним інструментом пошуку кращих рішень, відпрацювання усіх труднощів, виправлення проблем, які будуть виникати в процесі роботи.

Про перспективи оптимізації місцевих загальних судів в умовах післявоєнного відновлення України: думки з приводу 

Денис МАСЛОВ, Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики:

• Питання оптимізації мережі загальних місцевих судів – головне питання судової реформи. Без його вирішення всі інші питання не можуть бути реалізовані і ключовим тут є суспільний запит на справедливість.

Однак в питаннях оптимізації виникає ціла низка проблем, котрі потребують невідкладного розв’язання. Наприклад, забезпечення судів приміщеннями, які б відповідали вимогам щодо здійснення правосуддя. Ми відвідали Хустський районний суд, де на 9 суддів – один зал судових засідань, а апарат суду працює в коридорі, переобладнаному під кабінети. Також ми побували в Іршавському районному суді, котрий є прикладом того, як можуть виглядати сучасні суди, якщо ефективно використовувати державні кошти.

Критична ситуація склалася з оплатою роботи працівників апарату. Через низькі зарплати суди вже  зіштовхуються із відтоком якісних кадрів. І це питання ми маємо вирішувати, у тому числі і оптимізуючи систему місцевих судів.

Крім того, оптимізувати витрати допоможе цифровізація роботи суду. Маємо вже певні домовленості із Міністерством цифрової трансформації України, яке стане одним із драйверів процесу побудови повноцінного електронного суду в країні. Це дасть можливість не тільки зекономити кошти, але й  прискорити строки розгляду справ (робоча група комітету вже опрацьовує питання внесення змін у процесуальні кодекси).

Тобто ці та багато інших питань пов’язані з оптимізацією мережі місцевих судів. Моя позиція - суди мають працювати швидко, ефективно, а головне – справедливо. Це абсолютно безкомпромісне завдання, над яким потрібно всім серйозно попрацювати.

Всеволод КНЯЗЄВ, Голова Верховного Суду:

• Сьогодні одна з головних проблем у судовій системи – кадрова криза. Зокрема, катастрофічно бракує суддів-криміналістів. В деяких судах, наприклад у Сумському апеляційному, не можна взагалі створити колегії для розгляду кримінальних справ. Така ситуація - результат низки проблем, вирішення яких перебуває здебільшого у політичній площині. Втім, судова влада робить усе від неї залежне, щоб подолати цей виклик. Частково це питання вирішується завдяки процедурі відрядження суддів із судів, розташованих на окупованих територіях і в населених пунктах, де ведуться активні бойові дії.

На жаль, подолати кадрову кризу найближчим часом не вдасться. Через те, що процес формування складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, відновлення роботи Вищої ради правосуддя та проведення конкурсів на вакантні посади суддів за попередніми оцінками триватиме до середини наступного року. Тому ми маємо думати над тим, як створити такий механізм, щоб у майбутньому судова влада була застрахована від політичних рішень, які призводять до нестачі кадрів у судах, а громадяни мали доступ до правосуддя незалежно від ситуації в країні.

Ще одна проблема – малокомплектні суди. Там, де один-двоє суддів, неможливо створити колегію для розгляду справ. Або якщо суддя йде у відпустку, то на місяць суд залишається без правосуддя. За таких умов необхідним кроком є оптимізація судів шляхом укрупнення. Цей захід сприятиме економії видатків на їх фінансування, допоможе запобігти ситуаціям, коли через нестачу кадрів у судах неможливо створити колегію суддів, дасть змогу забезпечити належні умови праці та підвищити заробітні плати працівників апаратів судів.

Не менш важливим у процесі оптимізації є цифровізація правосуддя, зокрема забезпечення можливості учасникам процесу віддаленого доступу до суду, а також здійснення правосуддя в дистанційному режимі. Тому я впевнений, що оптимізація судів має відбуватися тільки разом із цифровізацією судового процесу.

В той же час, коли ми говоримо сьогодні про цифровізацію судів, у нас є понад сто судів, де немає води і каналізації, вибачте за такі відверті речі. Ми були в суді, де ніколи не було водопостачання, а судді приходять на роботу з бутлями води… Тому навіть з цієї точки зору нам необхідні певні зміни. І оптимізація судів має стати одним із тих кроків, який допоможе нам зробити великий крок вперед, переступити ці труднощі і зробити нові нормальні суди.

Віталій САЛІХОВ, в.о. Голови Вищої ради правосуддя:

• Як на мене, саме для третьої гілки влади потрібна така реформа. Оптимізація дасть можливість вирішити питання щодо обсягу фінансування судів, рівномірного навантаження на суддів, дотримання вимог процесуального законодавства та загалом раціонального розподілу фінансових і людських ресурсів. Важливо, щоб реформування відбувалося відповідно до вимог Конституції України та законів.

Нагадаю, що будь-яка реорганізація, ліквідація судів відбувається згідно з висновками Вищої ради правосуддя. Тому вся суддівська спільнота зацікавлена у відновленні діяльності Ради в повному складі.

Я звертаюся до міжнародних експертів, щоб вони зрозуміли, в яких умовах відбувається зараз реформування судової системи. Я знаю, що багато наших колег за кордоном взагалі здивовані, що ми здійснюємо правосуддя. А ми не лише здійснюємо правосуддя, але й будуємо нову судову систему.

Богдан МОНІЧ, Голова Ради суддів Укаїни:

• Робота над оптимізацією мережі місцевих загальних судів розпочалася в мирний час й основними мотивами для розв'язання проблем були вирівнювання навантаження на суди і суддів та оптимізація державного бюджету на утримання судів. Тому ця проблема має вирішуватися чи не у першу чергу.

Якщо говорити мовою цифр, то у нас є місцеві суди, де минулого року надійшла 71 тисяча справа на 20 суддів (це по 3,5 тисячі справ на одного суддю). І є суди, де за рік розглядається 589 справ на 3-х суддів. Тобто люди працюють з різним навантаженням, але отримують практично однакову суддівську винагороду, це мабуть не дуже доречно, тим більше в умовах обмеженого фінансування судів. В даному випадку ми говоримо не тільки про показники, але й підвищення рівняі довіри до судової гілки влади. Очевидно, що суддя, який має розглянути за рік 3,5 тисячі справ, навряд чи встигне зробити цей розгляд якісним. І людина, перше судове засідання якої її справі призначається через 3 місяці, також навряд чи буде довіряти суду. Тому одним із завданням процесу оптимізації якраз і є вирівнювання навантаження шляхом укрупнення судів.

Також хочу відзначити, що практично всі голови апеляційних судів, керівники територіальних управлінь ДСА України та переважна більшість суддів досить позитивно сприймали цю ідею у мирний час і я впевнений, що у нас зараз є досить гарна нагода довести цей процес до завершення. Зрозуміло, що швидким він не буде...

Олексій САЛЬНІКОВ, Голова ДСА України:

• Концепцію оптимізації мережі місцевих загальних судів ДСА України розробляла з урахуванням утворення та ліквідації районів за формулою «один район – один суд». А це дозволить автоматично розв'язувати питання малоскладових судів, визначитися з кількістю керівних посад та упорядкувати структуру апарату суду. Власне, питання фінансування та матеріально-технічного забезпечення новоутворених судів – це те, на чому ми зосереджуємо і будемо зосереджувати свою головну увагу.

Найважливішим аспектом при проведенні оптимізації мережі судів є пошук балансу між такими показниками, як економія фінансових витрат на забезпечення діяльності суду, оскільки державні ресурси мають оптимізуватися; доступність суду з точки зору відстані для громадян; мінімально можливий розмір суду із забезпеченням присутності необхідних компетенцій та функцій; забезпечення максимально високої якості та належного рівня надання судових послуг.

Павло ПАВЛІШ, народний депутат України, голова робочої групи Комітету Верховної Ради України з питань правової політики з підготовки законопроєкту про зміну системи місцевих судів на території України у зв’язку із утворенням (ліквідацією) районів:

• Війна дійсно внесла корективи у реформу, яку ми започаткували, напрацювали і готові були запроваджувати в країні.  Навантаження на суддів, як передбачається, має зрівнятися, що вплине на якість і терміни розгляду самих справ.

Щодо впровадження моделі укрупнення «один район – один суд», то тут у майбутньому можливі зміни. У нас, приміром, є напрацювання щодо юрисдикційного поділу за територіальними громадами. Поки що будемо спостерігати за тим, як весь цей процес відбуватиметься в Закарпатті і при потребі будемо вносити корективи у концепцію оптимізації. Саме ефективність судової системи в Закарпатській області і в цілій Україні – це запорука того, що наші громадяни будуть отримувати необхідні послуги від судової системи якісно і в повній мірі.

Під час круглого столу концепцію оптимізації місцевих загальних судів Закарпатської області учасникам презентували Ганна ФАЗИКОШ, голова Закарпатського апеляційного суду, та Олександр КОШИНСЬКИЙ, начальник ТУ ДСА в області.

• Ми розуміємо, що в рамках загальної концепції реформування місцевих судів на нас сьогодні покладають особливу відповідальність. Тому, готуючи презентацію, ми особливу увагу акцентували на питаннях, від вирішення яких залежить втілення проекту на практиці, мінімізація помилок на перших етапах і отримання правильного результату в підсумку. Зокрема, ми детально проаналізували чотири блоки питань - юридично-технічні, логістичні, організаційні та кадрові,- наголосила очільниця апеляційної установи області Ганна Фазикош.

Перш ніж перейти до аналізу вищеназваних питань, Олександр Кошинський нагадав, що відповідно до постанови Верховної Ради України № 807-IX в області утворено шість районів: Ужгородський, Мукачівський, Берегівський, Хустський, Тячівський і Рахівський. Якщо брати по густоті населення, то 4 райони мають населення понад 200 тисяч. Такукількість населення разом мають останні два райони.

Зараз в області функціонує 13 місцевих судів із штатною чисельністю суддів – 99 і працівників апарату - 452. Концепцією пілотного проєкту пропонується оптимізація за  принципом «один район – один суд» за умови об’єднання судів Тячівського і Рахівського районів через меншу кількість населення, ніж в інших районах.

Отже, у Закарпатті передбачається утворення п’яти судів:

• Мукачівський окружний суд (на базі Мукачівського міськрайонного суду та Свалявського і Воловецького районних судів);
• Берегівський окружний суд (на базі Берегівського та Виноградівського районних судів);
• Тячівський окружний суд (на базі Тячівського та Рахівського районних судів);
• Ужгородський окружний суд (на базі Ужгородського міськрайонного суду та Перечинського і Великоберезнянського районних судів);
• Хустський окружний суд (на базі Хустського, Іршавського та Міжгірського районних судів).

Загальна штатна чисельність суддів відповідно до такого розподілу згідно з проєктом має становити 107 посад.

Якщо територіальна юрисдикція майбутніх окружних судів майже не викликала заперечень, то процес їх утворення викликав жваве обговорення. Дискусія виявила цілий пласт проблем, які потрібно вирішити ще до того, як пілотний проект з оптимізації запрацює. Поки що сторони мають узгодити шляхи їх розв’язання та напрацювати спільну позицію.

Допомогти їм у цьому покликаний і європейський досвід з оптимізації судів. Про те, як проходив цей процес у Фінляндії, Литві, Швеції та Естонії розповіла учасникам зустріч міжнародна експертка Проєкту ЄС «Право-Justice» Реда Мольєне. Огляд дав змогу проаналізувати критерії та методологію, які лягли в основу створення нової мапи судів цих країн, а також зрозуміти проблеми, які виникли в процесі реалізації реформи та шляхи їх вирішення.

Як було зазначено, хоча певні критики реформи залишаються й досі, практика показує  позитивний ефект від її реалізації. Наприклад, знизилась потреба в кількості судових приміщень, сучасній техніці для їх оснащення, було оптимізоване використання людських ресурсів, а також відбулось більш справедливе розподілення публічних коштів, вирівнялось судове навантаження, було створено спеціалізацію в межах суду, що підвищило якість та «своєчасність» правосуддя.