Хмельницький апеляційний суд залишив без змін вирок Ізяславського районного суду у справі за обвинуваченням колишнього голови Полонської райдержадміністрації за частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України – одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого йому службового становища, особою, що займає відповідальне становище, в особливо великих розмірах.

Нагадаємо, місцевий суд визнав ексчиновника винним в інкримінованому злочині й призначив покарання у виді 9 років ув’язнення з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади строком на 3 роки та з конфіскацією усього майна, яке є власністю обвинуваченого, крім житла.

За вироком суду, у березні 2018 року тодішній очільник Полонської РДА вимагав у представника ФГ «Ауріка-2011» неправомірну вимогу за винесення розпоряджень на виготовлення й затвердження технічної документації із землеустрою та укладення договору оренди земельних ділянок для ведення сільського господарства терміном на 10 років. Мова йшла про 94 га на території Котюржинецької сільської ради Полонського району. За 1 га наданих в оренду земельних ділянок посадовець просив 350 доларів США. Загальна сума неправомірної вигоди мала становити 32 900 доларів США.

Представник фермерського господарства вимушено погодився з такими вимогами: для початку роботи заплатив посадовцю 1500 доларів США, за кілька тижнів на його вимогу передав частину від обумовленої суми неправомірної вигоди – 15 700 доларів США – за винесення розпоряджень про затвердження технічної документації земельних ділянок та подальше надання їх в оренду. Решту суми він мав передати після укладення договору оренди.

Отримана сума неправомірної вигоди – 17 200 доларів США, що за офіційним курсом гривні до іноземних валют, склала 476 268 гривень, у 500 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.

Обвинувачений подав апеляційну скаргу: просив вирок скасувати, його – виправдати й закрити кримінальне провадження за недоведеністю вчинення інкримінованого злочину. Головний аргумент таких вимог – з боку правоохоронних органів була провокація на вчинення кримінального правопорушення. За його словами, представник фермерського господарства – це негласний агент правоохоронців, який у різних кримінальних провадженнях на території України виступає заявником (провокатором) корупційних дій державних службовців за аналогічних обставин.

Колегія суддів апеляційного суду зауважує, що представник ФГ «Ауріка-2011» підшуковував земельні ділянки не за власною ініціативою, а за дорученням свого керівника, і звернувся саме до обвинуваченого, позаяк на той час вирішення земельного питання було у його компетенції, як голови РДА. Про вимогу неправомірної вигоди представник ФГ заявив до правоохоронних органів.

«На думку колегії суддів, неодноразове співробітництво одного й того ж самого заявника з правоохоронними органами у кримінальних провадженнях щодо підкупів саме по собі не може свідчити про наявність провокації. Разом із тим, зазначені обставини повинні оцінюватись судом у контексті інших критеріїв на провокацію, зокрема, таких як спонукання до вчинення злочину, ініціативності в поведінці (прояв ініціативи в контактах, повторна пропозиція, наполегливі нагадування), залежності від правоохоронних органів, прихованих мотивів», – зазначає апеляційний суд.

Аби перевірити ці критерії, суддівська колегія дослідила та проаналізувала порядок і зміст зустрічей між обвинуваченим і заявником та характер їхньої поведінки (зустрічі й телефонні розмови зафіксовані за допомогою НСРД).

На думку суддів, аналіз свідчить, що обвинувачений добровільно неодноразово спілкувався із представником ФГ щодо оренди земель водного фонду, суборенди власних земельних ділянок та земельних ділянок з невитребуваних паїв, не намагався зупинити розмову, навпаки, активно пропонував свої послуги з пошуку ділянок, оформлення документів, визначав суму за свої послуги, вживав ряд заходів конспірації під час зустрічей з ним.

«Тобто, до обвинуваченого не застосовувались будь-які засоби впливу, зокрема, шляхом використання прийомів шантажу чи погроз, наполегливого його схиляння до протиправних дій», – констатує апеляційний суд.

ХАС додає, що ексчиновник мав право вибору: прийняти матеріальну вигоду або відмовитися від неї і вжити заходи, прописані у Законі України «Про запобігання корупції».

Колегія суддів також звертає увагу на версії подій сторони захисту, які взаємосуперечать одна одній: за першою версією – була провокація з боку представника ФГ як агента правоохоронних органів, наслідком підбурювання якого стало отримання неправомірної вигоди, а за другою – гроші, які тодішній посадовець отримав від нього, не є неправомірною вигодою, а виключно оплатою за їхні домовленості щодо суборенди земель, які орендує обвинувачений.

Апеляційний суд не встановив матеріальних чи процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків суду про доведеність вини колишнього посадовця у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дій, тому вирок суду першої інстанції залишив без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого – без задоволення.

З повним текстом ухвали апеляційного суду можна ознайомитися у ЄДРСР 

Пресслужба Хмельницького апеляційного суду