Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
11 лютого 2022 року у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду відбулася розширена нарада за участю суддів КГС ВС та керівництва апеляційних і місцевих господарських судів щодо підбиття підсумків роботи господарських судів України у 2021 році.
Відкриваючи зібрання, голова КГС ВС Богдан Львов зазначив, що минулий рік для всіх був непростим, проте господарські суди здійснювали правосуддя на належному рівні, забезпечуючи кожному право на справедливий суд. Він детально зупинився на статистичних показниках роботи господарських судів у 2021 році, зокрема констатував збільшення кількості процесуальних звернень та основних показників роботи господарських судів усіх рівнів порівняно з аналогічним періодом 2020 року.
Щодо строків розгляду звернень, то в місцевих судах ця цифра становила 89 днів, в апеляційних – 67, в КГС ВС – 54. На переконання очільника КГС ВС, вирішення господарських спорів у максимально стислі та розумні строки й надалі залишається притаманним саме господарському судочинству.
Крім того, позитивним прикладом злагодженої роботи господарських судів спікер вважає високі показники ефективності розгляду звернень. Відповідно до рекомендацій Європейської комісії з питань ефективності правосуддя стандартом, який свідчить про ефективність здійснення судочинства, є показник 95–105 %, що рекомендований як один з інтегральних показників ефективності діяльності суду та розраховується за формулою: кількість розглянутих справ і матеріалів за звітний період поділена на кількість нових справ і матеріалів, що надійшли за звітний період, і помножена на 100 %. Таким чином, найбільший відсоток розгляду справ мають господарські суди Кіровоградської (106,5 %), Хмельницької (105,2 %) та Миколаївської (103,8 %) областей, Південно-західний (102,6 %) та Центральний (100,6 %) апеляційні господарські суди, у КГС ВС – 97,6 %. Зазначені показники є досить високими та свідчать про раціональне планування і розподіл ресурсів для своєчасного розгляду судових справ.
Найкращих показників якості розгляду справ досягнуто господарськими судами Чернівецької, Тернопільської, Вінницької та Кіровоградської областей, де кількість змінених і скасованих судових рішень становила відповідно 1,2 %, 2,1 % і в останніх двох 2,8 % від розглянутих ними матеріалів (середній показник в Україні – 4,2 %).
У 2021 році середній рівень навантаження на одного суддю місцевого господарського суду становив 481 звернення (у 2020 році – 425), апеляційного – 389 звернень (у 2020 році – 290). Найвищий рівень навантаження за кількістю звернень у середньому мають господарські суди Кіровоградської (731), Закарпатської (720) областей, міста Києва (714), Центрального (573) та Північного (491) апеляційних господарських судів. Середній рівень навантаження суддів КГС ВС з урахуванням їх фактичної чисельності – 401 процесуальне звернення.
Більшість (78,3 %) судових рішень судів першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У КГС ВС, як і в господарських судах першої та апеляційної інстанцій, кількість процесуальних звернень, які перебували на розгляді, зросла до 14,4 тис., тобто на 24,8 % порівняно з 2020 роком (11,6 тис.). Кількість процесуальних звернень, які надійшли на розгляд у касаційному порядку, становить 12,8 тис., що на 28,6 % більше, ніж у 2020 році (10 тис.).
Незважаючи на збільшення у 2021 році кількості розглянутих процесуальних звернень, суди господарської юрисдикції показали доволі високі результати своєї роботи. Так, нарікань щодо порушення строків розгляду, своєчасності внесення рішень господарських судів до Єдиного державного реєстру судових рішень – найменше. За практикою Європейського суду з прав людини, показник невідповідності рішень господарських судів України міжнародним нормам є найнижчим серед усіх інших судів.
Усі ці показники, на переконання Богдана Львова, свідчать про те, що виокремлення в судовій системі України судів господарської юрисдикції повною мірою відповідає європейським традиціям організації судочинства. Господарське судочинство – дієва, високопрофесійна спеціалізована ланка, здатна надійно забезпечувати конституційну вимогу щодо рівності всіх суб’єктів господарювання перед законом, а також сприяти утвердженню верховенства права в економічних відносинах.
Водночас голова КГС ВС вважає нагальною необхідністю відновлення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, оскільки в судах назріває кадровий дефіцит (в апеляційних – понад 40 %); незавершена конкурсна процедура щодо формування Вищого суду з питань інтелектуальної власності; невирішена доля частини суддів, які призначені на посаду строком на п’ять років і наразі не здійснюють правосуддя у зв’язку з відсутністю відповідних повноважень, оскільки очікують призначення на посаду судді безстроково; невирішене питання щодо суддів, які не здійснюють правосуддя та закріплені за вищими спеціалізованими судами, що перебувають у стадії ліквідації.
Також, за словами спікера, суттєвою проблемою всієї судової системи є неналежне її фінансування: «Зменшення видатків у Державному бюджеті України не забезпечує повного й незалежного здійснення правосуддя, нормального функціонування судової системи та призводить до зниження довіри громадян до державної влади, загрожуючи реалізації гарантованого Конституцією України права людини і громадянина на судовий захист».
Проте, незважаючи на озвучені проблеми, найвагомішим аргументом довіри до суду Богдан Львов вважає правильне судове рішення, його якісну сторону та можливість кожного громадянина реалізувати право доступу до суду. Це дасть змогу забезпечити, зокрема, єдність правозастосовної практики, зростання української конкурентоздатної економіки, уніфікацію правозастосовної практики та наближення її до міжнародних стандартів судочинства, а також ліквідувати різні підходи до тлумачення тих самих норм законодавства, підвищити рівень і якість захисту прав громадян та юридичних осіб, сприяти інвестиційній привабливості української економіки для іноземних і вітчизняних компаній тощо.
«Відповідальність за загальний стан правосуддя – це наше спільне завдання. ВС не є самостійним учасником цих відносин, але оскільки він відповідальний за роботу господарської юрисдикції загалом, то має давати такі рекомендації, які будуть одночасно і зрозумілими, і можливими до виконання для судів першої ланки для усунення недоліків правозастосування», – зазначив очільник КГС ВС та ініціював проведення щомісячних спільних нарад із головами місцевих й апеляційних судів і секретарями палат КГС ВС для вирішення проблемних питань, що виникатимуть у перших інстанціях.
«Лише спільними зусиллями та наполегливою працею ми зможемо підтвердити репутацію господарських судів як найефективнішого знаряддя здійснення судочинства в економічній сфері, гаранта економічної безпеки держави», – наголосив Богдан Львов.
Із презентацією голови КГС ВС Богдана Львова можна ознайомитися за посиланням.
Секретар судової палати КГС ВС Тетяна Дроботова, заступник секретаря судової палати Ірина Булгакова та в. о. секретарів судових палат Олександр Баранець і В’ячеслав Пєсков поінформували про діяльність відповідних судових палат за звітний рік.
Із презентаціями секретарів судових палат КГС ВС можна ознайомитися за посиланнями:
Звітуючи про роботу секретаріату КГС ВС, заступник керівника апарату ВС – керівник секретаріату КГС ВС Наталія Пляс поінформувала, що у 2021 році до КГС ВС надійшло 125 833 документи, зокрема: 12 663 касаційні скарги; 132 апеляційні скарги; 17 заяв за нововиявленими обставинами; 3 929 справ (витребуваних КГС ВС); 47 581 додатковий матеріал (заяви /клопотання тощо); 55 382 поштові повідомлення; 6 129 документів загального діловодства. За її словами, секретаріат на належному рівні забезпечив приймання і реєстрацію вхідних документів, розподіл процесуальних документів між суддями в установленому чинним законодавством порядку з урахуванням спеціалізації, навантаження кожного судді та інших критеріїв. «Пріоритетом колективу секретаріату завжди залишається якість та ефективність роботи із забезпечення здійснення правосуддя суддями КГС ВС і діяльності Верховного Суду загалом», – зауважила Наталія Пляс.